На початок

 

У Президії Академії

 

Під головуванням Президента АН вищої школи України О.Г.Наконечного відбулося чергове засідання Президії Академії. Науковий звіт про роботу відділення металургії презентував академік-секретар відділення М.В.Губинський. На сьогодні до складу відділення входять 35 академіків і 8 почесних академіків, які представляють ВНЗ і наукові установи таких міст, як Дніпро, Київ, Запоріжжя, Одеса, Львів, Харків, Кам’янське (Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,  Національну металургійну академію України, Національний університет «Львівська політехніка», Одеський національний політехнічний університет,  Національний технічний університет «Харківській політехнічний Інститут», Дніпровський державний технічний університет, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Придніпровську державну академію будівництва і архітектури, Український державний хіміко-технологічний університет, Запорізькій національний технічний університет), а також провідні установи Німеччини (Ганноверський університет ім. Лейбниця) та Фінляндії (Технологічний університет Хельсінки). Відділення об’єднує в своїх лавах 17 завідувачів кафедр металургійного та промислового напряму, керівників ВНЗ.

Наукові роботи членів відділення пов'язані із подальшим розвитком актуальних напрямків сучасної металургії:

1. Розробка та вдосконалення  енерго та ресурсозберігаючих технологій виплавки сталей високої якості.

Академік Бойченко Б.М. здійснює розробку і експериментальне підтвердження теорії асиміляції твердих матеріалів рідкими фазами сталеплавильних ванн, створення і впровадження у виробництво в більшості конвертерних цехів країн СНД комплексу енергозберігаючих технологій зі зниженою витратою рідкого чавуну. У доробку академіка Величка О.Г. - створення теорії коливальних явищ і вібрацій у сталевих та позапічних процесах, розробка на цій основі вібраційних систем контролю й керування ними, розробка принципово нової концепції конструювання та експлуатації дуттєвих пристроїв для сталеплавильних агрегатів, впровадження у виробництво високонадійного технологічного обладнання металургійних цехів

2. Сучасні технології виробництва чавуну та окускування металургійної сировини

Академіком Іващенком В.П. здійснена розробка технологічних процесів прямого отримання рідкого металу з застосуванням низькотемпературної плазми та теорії механізму плавлення і руху залізорудних матеріалів у шахтній печі у відсутності коксової насадки. Академік Пліскановський С.Т.  розробив та удосконалив доменні процеси та конструкції доменних печей.

3. Розробки нових матеріалів та технологій їх отримання різними методами електрометалургії і спеціальної металургії

Академік Гасік М.І. здійснив фундаментальні фізико-хімічні дослідження високотемпературних процесів в металевих, оксидних системах на основі марганцю, хрому, кремнію, алюмінію, а також карбідних і нітридних систем; розробив ефективні технології рафінування рідких і твердих феросплавів у вакуумі, виплавки високолегованих сталей і сплавів спеціального призначення. У доробку академіка Гладкіх В.А.- розвиток теорії хімічного зв'язку, теорії будови та діаграм стану оксидних систем; термодинамічні та кінетичні дослідження відновлювальних процесів; розробка та вдосконалення технологій виробництва феросплавів, лігатур та модифікаторів. Академік Гасік М.М. розробив нові теоретичні підходи  щодо отримання функціональних градієнтних матеріалів як просторово неоднорідних і нелінійних систем. Серед досягнень академіка Овчарука А.М. - розробка теоретичних основ та вдосконалення технологічних схем виробництва марганцевих феросплавів; дослідження фізико-хімічних властивостей вторинної сировини із вмістом марганцю та розробка технології її раціонального використання. Академік Пройдак Ю.С. здійснив теоретичне обґрунтування процесів модифікування структури металу й формування вторинних фаз, а також фізико-хімічний і термодинамічний аналіз розплавів складних оксидних систем задля забезпечення умов глибокої їх десульфурації й розкислення

4. Теоретичне і прикладне матеріалознавство.

Академік Губенко С.І. здійснила розробку теоретичних основ впливу неметалевих включень та міжфазних границь на формування структури залізних сплавів в умовах дії високоенергетичних, теплових, деформаційних та електромагнітних полів,  вивчала можливості зміцнення металів і сплавів при лазерній та вибуховій дії, а також  лазерному легуванні. Академік Большаков В.І.   розробив нові технології зміцнення високоміцних легованих бейнітних сталей; створення надлегких, міцних, стійких до корозії матеріалів. В доробку академіка Манько Т.А.  -  розробка технологій формоутворення виробів із полімерних композиційних матеріалів для ракетно-космічної техніки. Академік Гірін О.Б. вивчав нові закономірності фазо-, текстуро- і структуроутворення металів при електрокристалізації та розробці технологій отримання покриттів з поліпшеними властивостями, визначив вплив нанокристалічної, аморфної та орієнтованої структури на властивості електрохімічних покриттів.

5. Теорія і практика ливарного виробництва.

Академік Лисенко Т.В. має праці в сфері моделювання та управління процесами тепломасообміну в гетерогенних середовищах, теорії формування виливків і керування ливарними процесами. Академік Калінін В.Т.  створив високоефективні нанодисперсні модифікатори і способи їх введення в розплав, провів теоретичні та експериментальні дослідження в області кристалізації ливарних сплавів. Академік Волчок І. П. розробляв ливарні сплави для деталей, що працюють в екстремальних умовах, здійснював  удосконалення процесів плавлення, кінцевого розкислювання та термічної обробки сплавів  різного призначення. У доробку академіка Пономаренко О.І. моделювання та підвищення  надійності складних систем ливарного виробництва,  створенням теоретичних та технологічних основ для застосування екологічно чистих холодно-твердіючих сумішей для ливарних форм та стрижнів.

6. Теорія і технологія обробки металів тиском

Академік Данченко В.М. розробив і удосконалив технології безперервної прокатки, трубного виробництва, теорії і технології пресування профілів з алюмінієвих сплавів. Академік Гринкевич В.О. обґрунтував фундаментальні наукові положення та розробив нові  методи розв’язання крайових задач теорії пластичності, розробив процеси листового штампування корозійностійких аустенітних сталей з отриманням нового комплексу властивостей металовиробів; створив процеси холодної пластичної деформації у слабкому за енергією магнітному полі. Академіку Головку О.М. належить розробка процесів пресування та волочіння труб і профілів з алюмінієвих і магнієвих сплавів, принципів проектування пресового інструменту. Академік Єршов С.В. розвинув теорію напружено-деформованого стану при прокатуванні зі зниженим тріщиноутворенням в системах сортових калібрів

7. Високоефективні процеси порошкової металургії та протикорозійний захист металів.

Академік Пінчук С.І. розробила методи і засоби неруйнівного контролю, контрольованої технології коксування, провела системне дослідження проблем якості і протикорозійного захисту продукції металургії. Академік Прохоренко В.Я. здійснив дослідження структури, теплофізичних властивостей і технологій металевих розплавів, процесів кристалізації та формоутворення, взаємодії рідких металів з конструкційними матеріалами та захисту від корозії.

8. Теорія металургійних процесів.

Академік Камкіна Л. В.  розвинула основні положення термодинаміки нерівноважних незворотних фізико-хімічних процесів  та запропоновала комплексний підхід до синтезу математичних моделей, який включає розробку моделі фізико-хімічних взаємодій складних металургійних систем та створення детермінованих динамічних математичних моделей окислювально-відновних процесів .

9. Металургійна теплотехніка та теплофізика, промислова теплоенергетика.

Академік Губинський М.В. здійснив розробку нових теплотехнологічних процесів отримання біметалевих труб та виробів складної форми, ефективного перетворення енергії у тепло технологіях, використання відновлювальних джерел енергії, високотемпературних процесів у киплячому шарі.

Академіками відділення упродовж 2016 року опубліковано 4 монографії та підручники:

Величко А.Г., Юньшен Ду, Гасик М.И. Теоретические основы процессов и технологии среднеуглеродистого ферромарганца: монография. – НМетАУ, 2016. – 259 с.

Губенко С.І. Неметалічні включення і пластичність сталей. Фізичні основи пластичності сталей. Saarbrcken: LAP LAMBERT. Palmarium academic publishing, 2016. - 549 с.

Губенко С.И., Ошкадеров С.П. Неметаллические включения в стали. - Киев, Наукова думка.  2016. – 528 с.

Большаков В.І., Куцова В.З., Котова Т.В. Наноматеріали і нанотехнології: монографія. – Дніпро: ПДАБА, 2016. – 220 с.

Упродовж 2016 року захищено  7 докторських  і 10 кандидатських дисертацій під науковим керівництвом  академіків  Гринкевича В.О., Єршова С.В., Губенко С.І., Іващенко В.П., Гладкіх В.А., Камкіна Л.В., Бойченко Б.М.

У ході дискусії було порушено питання застосування розробок членів відділення в реальному секторі економіки. Віце-президент Академії, член відділення металургії Ю.С.Пройдак наголосив на кризовому стані, в якому перебуває вітчизняна металургія, що зменшує обсяги госпдоговірної тематики ВНЗ і кладе основний тягар фінансування прикладних досліджень на державу.

Президія на пропозицію президента Академії О.Г.Наконечного, узгоджену з ректором КНУ імені Тараса Шевченка, академіком Л.В.Губерським уточнила дату і час проведення ювілейної Конференції Академії, ухваливши розпочати її о 15.00 у п’ятницю, 1 грудня, в у приміщенні Головного корпусу Київського національного університету.

Президія ухвалила форму ювілейної медалі Академії та заслухала інформацію про підготовку до видання ювілейного довідника Академії, до якого на день засідання надійшли  біографії близько 250 академіків. Обговорено подання наукових відділень щодо відзначення провідних учених академії нагородами Святого Володимира і Ярослава Мудрого.

Президія передала на розгляд наукових відділень заяви та справи кандидатів на заміщення вакансій дійсних членів Академії.

На пропозицію віце-президента Академії М.В.Стріхи Президія одноголосно ухвалила рекомендувати Конференції Академії обрати Президентом Академії на новий трирічний термін О.Г.Наконечного, і водночас доручила О.Г.Наконечному підготувати пропозиції щодо оновленого складу Президії.

На пропозицію академіка-секретаря відділення філології, мистецтвознавства і масової комунікації О.І.Чередниченка Президія ухвалила заяву на підтримку нового «Закону про освіту», який набув чинності.

 

 Заява

Академії наук вищої школи України

щодо Закону «Про освіту в Україні»

 

Набув чинності ухвалений Верховною Радою України і підписаний Президентом Закон «Про освіту», який є кроком уперед на шляху реформування освітньої системи, наближення її до європейських і світових стандартів. Закон гарантує право на освіту всім громадянам України незалежно від їх етнічного походження і соціального становища. Закон забезпечує єдність освітнього простору і стандартів освіти на всій території держави, що цілком відповідає європейським і світовим практикам. Закон гарантує право навчатися рідною мовою в початковій і частково в середній школі для представників етнічних меншин, які проживають в Україні.

У цьому контексті викликає жаль необ'єктивне тлумачення статті 7 Закону, де йдеться про мову освіти, яке спостерігаємо в засобах масової інформації і урядових колах деяких сусідніх країн. Неупереджений погляд на стан речей дозволяє зробити висновок про те, що згідно з Європейською хартією регіональних і міноритарних мов, ратифікованою Україною, ці мови не можуть домінувати в освітній сфері, замінюючи собою державну мову. Цього немає в жодній європейській країні. Регіональні та міноритарні мови застосовуються в освіті лише поряд з державною мовою, яка виступає гарантом єдності національного освітнього простору. Це дозволяє уникнути дискримінації за мовною ознакою представників етнічних меншин в усіх сферах суспільного життя, зокрема при здобутті ними вищої освіти.

Академія наук вищої школи України підтримує ухвалений Закон «Про освіту» і виступає за його належну імплементацію. Водночас наголошуємо на необхідності ретельної роз'яснювальної роботи серед громадян України і зарубіжних країн з метою донесення до вітчизняної і світової спільноти справжнього, неперекрученого змісту ухваленого закону.

 

Президент АН вищої школи України  

О.Г.Наконечний

На початок