Відкрито меморіальну дошку засновнику й першому Президентові Академії Віталію Стрісі

 

Першому в новому навчальному році засіданню Президії Академії передувала урочиста подія: у фойє факультету радіофізики, електроніки і комп’ютерних систем Київського національного університету імені Тараса Шевченка було відкрито меморіальну дошку засновникові і першому Президентові АН вищої школи України професору Віталію Іларіоновичу Стрісі (1931-1999), який усе своє творче життя пропрацював на радіофізичному факультеті шевченківського університету.

Відкриваючи урочисту церемонію, декан факультету, академік АН вищої школи України І.О.Анісімов коротко розповів про науковий шлях В.І.Стріхи, який сформував унікальну наукову школу з фізики контактних явищ у напівпровідниках. Ректор КНУ імені Тараса Шевченка, академік АН вищої школи України і НАН Л.В.Губерський поділився спогадами про спільну роботу з В.І.Стріхою і наголосив: створена ним Академія досі є важливим чинником науково-педагогічного життя в Україні. Академік НАН України М.Г.Находкін, який читав лекції студенту В.І.Стрісі на новоствореному радіофізичному факультеті, і продовжує читати їх сьогодні, у свої 92 роки, зауважив: є глибока закономірність у тому, що меморіальна дошка В.І.Стріхи висить поруч із меморіальною дошкою іншому визначному вченому, Н.Д.Моргулісу. Адже насправді саме Н.Д.Моргуліс експериментально виявив ефект зниження роботи виходу під дією сил зображення,  який носить назву «ефекту Шотткі», а В.І.Стріха використав цей ефект у контакті метал-напівпровідник для створення нового класу НВЧ приладів.

Президент АН вищої школи України О.Г.Наконечний зупинився на тому, як Академія на порозі свого 25-річчя розвиває і підтримує традиції, закладені В.І.Стріхою. Однокурсник В.І.Стріхи, почесний академік АН вищої школи України і член-кореспондент НАН України В.Г.Литовченко поділився спогадами про роки становлення науки про напівпровідники в Україні, коли вони разом з В.І.Стріхою виконували свої перші роботи під керівництвом легендарного В.Є.Лашкарьова. Директор Інституту високих технологій КНУ імені Тараса Шевченка В.В.Ільченко розповів про В.І.Стріху як про доброзичливого й вимогливого наукового керівника. Почесний академік АН вищої школи України, академік НАН України В.Т.Грінченко поділився спогадами про багаторічну дружбу, яка поєднувала його з В.І.Стріхою, що був не лише визначним ученим, але й завзятим туристом-байдарочником.

Син В.І.Стріхи, заступник міністра освіти і науки України, віце-президент АН вищої школи України М.В.Стріха розповів про батька, який був не лише надзвичайно сумлінним і яскравим дослідником, але й талановитим педагогом, і великим патріотом України. Він подякував усім, хто і сьогодні зберігає в серці пам’ять про В.І.Стріху, продовжує його справу в науці і в громадському житті.

Після завершення урочистої церемонії під головуванням О.Г.Наконечного відбулося засідання Президії АН вищої школи України. Було обговорено підготовку до урочистої конференції, присвяченої 25-річчю від дня заснування Академії, яку на пропозицію ректора КНУ імені Тараса Шевченка Л.В.Губерського буде проведено у головному корпусі університету 24 листопада цього року.

Обговорено також хід надходження заяв на заміщення вакансій дійсних членів академії та розглянуто пропозиції щодо академічних нагород.

М.В.Стріха зробив наукове повідомлення про реконструкцію текстів перекладів класичних оперних лібрето, виконаних визначним українським поетом Максимом Рильським. Він наголосив: поет переклав близько 20 лібрето, але жоден з цих перекладів досі не було досліджено і надруковано. Через відмову в останні роки оперних театрів від використання перекладів частина з цих текстів не збереглася, а інші доводиться реконструювати, вибираючи між різними варіантами, що лишилися в зроблених у різний час і різними людьми підписах під нотними рядками у клавірах. Водночас тексти Максима Рильського є справжніми взірцями перекладів для музичного театру, і можуть претендувати на те, аби й надалі звучати зі сцени. Президія рекомендувала до друку реконструйований М.В.Стріхою текст перекладу відомої опери Петра Чайковського «Євгеній Онєгін», виконаний Максимом Рильським у 1930-40-і роки. 

 

Фотозвіт про цю подію можна переглянути тут.