На початок

Звітна доповідь Президента АН ВШ України В.І.Стріхи

 Загальним зборам АН ВШ України 19 грудня 1998 року

 

Шановні учасники загальних зборів!       

Пройшов рік після наших попередніх Загальних зборів, і ми знову зібрались тут, щоб обговорити звіт Президії за 1998 рік та завдання Академії на наступний рік. Перш за все хотілось би відмітити що 1998 рік  не був легким для науки вищої школи України. Поглибились всі ті негативні процеси, які аналізувались в попередньому звіті Президії. Зменшилось  фінансування науки та освіти, погіршився матеріальний стан професорсько-викладацького складу та умови його роботи, відбулося подальше старіння парку наукового обладнання, майже не поповнюються бібліотеки, велика кількість випускників вищих навчальних закладів працює не за спеціальністю або поповнює ряди безробітних. Продовжує руйнування демократичних традицій вищої школи  контрактна система прийняття на роботу професорсько-викладацького складу.

Складається враження, що ні Президент ні Уряд нашої країни не розуміють чи не хочуть розуміти катастрофічних та довгострокових наслідків падіння рівня вищої освіти в Україні. Так наші неодноразові спроби зустрічі з керівництвом держави, щоб обговорити стан вищої освіти,  не були успішними. Президент країни, який за даними його адміністрації, зустрічається щорічно більше ніж з 20 тисячами чоловік, за 4 роки не знайшов часу, щоб зустрітись з керівництвом  Академії для обговорення причин кризи в вищій школі та можливих шляхів виходу з неї.

Незважаючи на таке становище,  АН ВШ України в 1998 робила все можливе, щоб зберегти наукове середовище вищої школи, її науку як основу високого рівня вищої освіти.

 

Загальні дані про Академію в 1998 році.

 

На сьогоднішній день  наша Академія є однією з найпотужніших наукових організацій України.   Це 22 наукових відділення та один науковий сектор, регіональні відділення в усіх областях України та в Криму. Крім того на сьогоднішній день організовані три наукові центри: Південний, Східний та Західний. В нашій роботі беруть участь, за даними звітів наукових відділень, близько 2,8 тисяч докторів наук та більше 13 тис. кандидатів наук. Це більше ніж в минулому році на 2,3 тисячі чоловік. Академіками сьогодні обрано  418 чоловік. В роботі АН ВШ України беруть участь також  37 почесних академіків з 15 різних країн Європи, Америки та Азії.

Академія проводить велику наукову, організаційну та видавничу діяльність.

Основні наукові результати нашої діяльності можна ілюструвати такими даними, які будуються тільки на звітах академіків і не включають роботу всіх членів академії. Тільки в 1998 році опубліковано 144 монографій, 117 підручників та 120 навчальних посібників, а також 20 наукових збірників. Члени академії опублікували 7671 наукову статтю і отримали 121 патентів та свідоцтв на відкриття. Академіки взяли участь в організації та зробили доповіді на 654 наукових конференціях в тому числі на міжнародних наукових конференціях в США, Франції, Англії, Німеччині та інших країнах.

За звітний період три академіки удостоєні ордена «За заслуги»,  два - Державної премії в галузі науки та техніки, один - Золотої медалі Альберта Швейцера, один - Золотої медалі честі ( США ), три - звання «Заслужений діяч науки». І це тільки частина наших здобутків і тільки за один 1998 рік.

 

Робота Президії Академії.

 

Життям Академії  керувала Президія, до складу якої в 1998 році входило 33 чоловіки За звітний період відбулося 9 засідань Президії та 5 засідань бюро Президії. На них підбито підсумки і намічені заходи по виконанню рішень річних Загальних зборів 1997 року, затведжено плани роботи та бюджет АН ВШ України на 1988 рік, обговорювались питання діяльності ряду наукових відділень, видавнича діяльність, прийнято звернення до виборців у звязку з виборами до Верховної та місцевих рад та ряд інших питань.

Велика увага Президії в 1988 році була приділена такій новій формі роботи як виїзні засідання.  І на цій формі діяльності я зупинюсь більш детально.

З квітня по жовтень було проведено 5 виїзних засідань Президії в містах Львові, Умані, Дніпропетровську, Одесі та Харкові. Загальною метою цих засідань було зустрітись з вченими та керівництвом вищих навчальних закладів на місцях, розібратись в регіональних проблемах і активізувати роботу Академії в регіонах.

Кожне з цих засідань мало свою специфіку і повний аналіз їх ефективності потребує певного часу.

Виїзне засідання Президії у Львові проводилось як спільне засідання з науковою сесією Західного наукового центру. В цьому засіданні взяло участь понад 70 вчених. Розглядалися питання про підготовку фахівців вищої школи та було заслухано більше 20 наукових доповідей, включаючи доповіді членів Президії. Учасники засідання висловились за більш широке залучення наукової громадськості до підготовки документів в Міносвіті, багато з яких прийняті на келійному рівні і не витримують ніякої критики.

Виїзне засідання Президії в Умані проходило на базі Уманської сільськогосподарської академії та Уманського педагогічного інституту (зараз уже університету ). В обох вищих навчальних закладах виступили з науковими доповідями члени Президії , а також викладачі та співробітники вказаних вище навчальних закладів. Крім того були обговорені проблеми підготовки спеціалістів, бакалаврів та магістрів. Засідання в Умані зібрали  широку аудиторію загальною чисельністю близько 350 чоловік, серед яких присутніми були також студенти.

Виїзне засідання в Дніпропетровську проходило на базі університету (другий день) та гірничої академії (перший день). Але в обох засіданнях брали участь викладачі та науковці багатьох інших вищих навчальних закладів    Дніпропетровська. На цих засіданнях обговорювались питання вищої освіти та були заслухані наукові доповіді. Особливістю засідання в Дніпропетровську  була велика активність аудиторії при обговоренні піднятих питань, а також широка участь в засіданні ректорів вищих навчальних закладів міста.

Виїзне засідання Президії в Одесі проходило спільно з Південним науковим центром, а також Радою ректорів регіону. Одночасно проводилась конференція з економічних питань, з учасниками якої зустрілися члени Президії. Члени Президії також мали зустрічі викладачами   Одеського університету та педагогічного інституту. Особливістю проведеного засідання було те, що в результаті було прийнято спільне звернення Президії та Ради ректорів регіону до Міністра освіти з проханням видати наказ про підвищення ролі АН ВШ України

Виїзне засідання Президії в Харкові проходило в присутності запрошених академіків та ректорів вищих навчальних закладів міста. Воно було присвячено обговоренню доповіді Президента Академії про стан науки та роль академії в збереженні наукового середовища. В широкому обговоренні доповіді активну участь взяли ректори. Результатом цього засідання стала організація Східного наукового центру, головою якого обрано ректора Політехнічного університету академіка Костенка Ю.Т., а також прийняття звернення до Верхової ради в якому обґрунтовується роль  АН ВШ України для вищої школи України.

Загалом в виїзних засіданнях Президії прийняло участь близько 1000 викладачів та науковців вищої школи, близько 60 вищих навчальних закладів, в тому числі більше 50 ректорів, і заслухано близько 200 наукових доповідей.

Таким в чином у результаті проведених виїзних засідань АН ВШ України укріпила свій авторитет, знайшла розуміння серед широкого кола викладачів та науковців вищої школи і був прийнятий ряд важливих рішень.

Другим важливим напрямком роботи Президії була робота по державному визнанню АН ВШ України. Вона включала в себе подальшу роботу по реалізації пропозицій нашого звернення до віце-прем’єра Смолія В.А. про  комісію для розгляду питання про створення на базі нашої Академії та Академії педагогічних наук потужної академії вищої освіти та педагогіки, яке було направлено ще рік тому назад і протягом року  блокується чиновниками Кабінету Міністрів. Крім того, Президія в жовтні направила лист Голові Комітету з науки  та освіти Верховної Ради В.П. Семиноженку з проханням розглянути аналогічне питання на засіданні комітету. Як нам стало відомо, це питання планується до розгляду на початку нового року. Президія разом Радою ректорів Південного регіону в жовтні звернулась з листом до Міністра освіти з проханням видати наказ про підвищення ролі АН ВШ України  в системі вищих навчальних закладів Міносвіти.

Але розгляд всіх цих питань був різко загальмований в кінці жовтня цього року після прийняття Верховною Радою в першому читанні закону «Про науку та науково-технічну діяльність». В цьому законі в статті 16 було записано «Громадські наукові та науково-технічні об’єднання, спілки, товариства не можуть використовувати при визначенні свого найменування термін «академія», при найменуванні своїх членів термін «академік», «член-кореспондент». Прийняття такого закону фактично б означало заборону нашої академії. А немає Академії, немає і проблем. Тому Президія терміново звернулась до комітету з обґрунтованим проханням вилучити цю фразу із згаданого закону при його підготовці до другого читання. Ось наша аргументація: Президія Академії наук вищої школи України звертається до Вас з проханням виключити зі статті 16 проекту  Закону України «Про науку і науково-технічну діяльність», який готується до другого читання, останню частину: «Громадські наукові та науково-технічні об’єднання, спілки, товариства не можуть використовувати при визначенні свого найменування термін «академія», а при найменуванні своїх членів термін «академік», «член-кореспондент»» як таку, що суперечить  Конституції України. Справді, громадські Академії наук, які виникли в Україні й були зареєстровані у відповідності з Законом України «Про обєднання громадян», і метою яких був розвиток науки в країні не за рахунок бюджету, а за рахунок внутрішніх резервів, отримали при державній реєстрації право вживати терміни «академія», «академік» та «член-кореспондент». В зв’язку з цим вказана вище частина статті 16 означає звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, що суперечить частині третій статті 22 Конституції України: «При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод»,

Відзначимо також, що остання частина статті 16 в ухваленій у першому читанні редакції приводить до фактичної  заборони тих наукових організацій, які саме академічний рівень роботи визначили основою своєї діяльності. Навряд чи така акція в разі її здійснення сприятиме розвитку української науки, а також формуванню позитивного іміджу України серед міжнародної наукової громадськості.

Крім того, звертаємо Вашу увагу на те, що вказана вище остання частина статті 16 не відповідає історичним традиціям і звичайній логіці. Справа в тому, що поняття «академія» виникло ще в давній Греції і зовсім не для державних організацій, а звання «академік» не є званням державної атестації і присуджується як державними, так і недержавними академіями у відповідності тільки до своїх статутів. І юридична сила такого обрання визначається лише при його державній реєстрації”. Ця аргументація була опублікована в пресі.

Президія підняла також інші громадські академії, звернулась до фракцій Верховної Ради, голів Комітетів та окремих депутатів. В результаті ця стаття знята з вказаного закону при підготовці до другого читання. Слід сказати, що активну позицію  тут зайняли  ряд наших академіків, а особливо важливу роль для врахування нашої думки в Комітеті з науки та освіти зіграли наші академіки Влох О.Г. та Мальчин Ю.М., а також фракція Народно-демократичної партії, яка на захист громадських академій прийняла спеціальну заяву.

Так що тепер після прийняття закону з відповідною поправкою ми зможемо знову активізувати роботу по державному визнанню нашої Академії.

Не можна не сказати і про недоліки в роботі Президії в 1998 році. Так деякі члени Президія пропустили більшість її засідань. Серед киян це академіки Кононенко П.П., Кувшинський М.Г., Савчук В.С. . Особливо шкодило роботі Президії фактична бездіяльність віце-президентів. Так в силу недогляду Президента і Головного вченого секретаря не були вчасно переобрані віце-президенти Кононенко П.П., Тишко Ф.О. і Гудзь В.П., термін повноважень яких закінчився в 1997 році. Віце-президент Чутов Ю.І. більшу частину року перебував закордоном. Віце-президент Дробноход М.І. не працював в повну силу в зв¢язку з завантаженістю на посаді ректора. Тому основна організаційна робота в 1998 році виконувалась лише однією людиною - Дубиною М.І. Мабуть в зв¢язку з цим у декого навіть склалась думка, що АН ВШ України - це головний вчений секретар. Цей недолік неодмінно треба виправити новому складу Президії, який ми оберемо сьогодні.

 

Робота наукових та регіональних відділень.

 

Збагатився за звітний період діапазон організаційної діяльності і окремих наукових відділень Академії. Стали ефективнішими їхні зв’язки з Міністерством освіти України, Міністерством культури України, Міністерством оборони України. Це виявляється у спільному перспективному плануванні наукових проектів, експертизі виконаних науково-дослідних робіт, проведенні фахових семінарів, організації наукових конференцій, симпозіумів, залученні  академіків АН ВШ України до комісій і експертних рад Міністерства освіти України та ВАК України.  Стосується це насамперед Відділень філології та мистецтвознавства, біології, загальнотехнічного, наук про Землю, фундаментальних проблем медицини тощо.

Заслуговує схвалення діяльність в 1998 році відділень будівництва та архітектури (голова бюро - акад.В.А.Матвієнко), наук про Землю (голова бюро - акад. Г.Т.Продайвода), аграрного (голова бюро - акад. С.К.Рудик), біології (голова бюро - акад. Зима В.Л. ) Проте уповільнили свою роботу відділення фізики та астрономії, морських наук та технологій а найбільше - відділення економіки та відділення математики.

Досить активно працював у 1998р.  Сектор історії науки, техніки і освіти (голова бюро - акад. О.Я.Пилипчук). В результаті створено дійові філії Сектора у найбільших наукових регіональних центрах України.

Потребує поліпшення організаційна робота бюро відділень, які працюють не в Києві. Це насамперед стосується відділення енергетики та матеріалознавства, а також морських наук і технологій. Бюро названих відділень переважно зорієнтували свою діяльність на вузько місцеві інтереси, що звичайно позначається на  залученні до складу відділень науковців за профілем з усієї України.

Після обрання головою бюро акад. А.Є.Носенко, на жаль, ще не  поліпшилася робота бюро відділення матеріалознавства

Слід відмітити і нові форми роботи наукових відділень. Так, наприклад, відділення біології взяло під своє крило, на їх прохання. товариство охорони та вивчення птахів України, яке налічує декілька тисяч членів.

У звітному році всі регіональні відділення, за винятком Житомирського і Кримського, працювали злагоджено, і провели значну організаційну роботу. Вони стали справжніми центрами по координації організаційних зусиль та науково-дослідних робіт серед вчених вищих навчальних закладів регіону. При багатьох регіональних відділеннях працювали експертні ради, наукові семінари, проводилися наукові конференції, симпозіуми. Так, наприклад, Київське обласне відділення (голова - акад. В.І.Луговий) провело конференції “Концепція гуманізму в становленні та розвитку національної професійної освіти” та “Актуальні проблеми реформування державного управління”.

Члени Вінницького регіонального Відділення (голова - акад. Г.К.Палій), що об’єднує 75 докторів і 280 кандидатів наук, брали участь у розробці наукової тематики з фундаментальних і прикладних досліджень в галузі медицини. Тематика наукових досліджень зумовлювалася особливостями регіону.

Результативно працювало Рівненське регіональне Відділення (голова - акад. В.Ю.Слюсарчук). До складу цього відділення входять 6 академіків, 27 спеціалістів різних галузей, з них 6 докторів наук, професорів, 41 кандидат наук та доцент. Важливо, що до роботи відділення залучалася молодь (21 аспірант).

Є певні досягнення і в інших регіональних відділень.

 

Редакційно-видавнича діяльність.

 

В 1998 році вперше здійснено видання «Наукових записок АН ВШ України», - видання, питання про  яке піднімалось в Академії на протязі останніх років. Вип. 1-й «Наукових записок АН ВШ України» вийшов  обсягом 28 друк. арк. До наукових записок ввійшли статті з найактуальніших проблем науки в рамках приблизно рівних частин: Суспільні науки, Хіміко-біологічні, медичні та аграрні науки, Фізико-математичні та технічні науки.  Авторами абсолютної більшості статей є академіки різних відділень Академії, - так, що у їх якості можна не сумніватись. Але, на жаль, від поліграфічного оформлення першого випуску  «Наукових записок АН ВШ України» можна було чекати більшого. Зараз редколегія розпочинає збирати матеріли для другого  випуску «Наукових записок АН ВШ України», який вийде в 1999 році.

П’ятий рік виходить у світ і розсилається у вищі навчальні заклади та у всі основні наукові бібліотеки України і деяких зарубіжних країн «Інформаційний вісник Академії наук вищої школи України». Вийшло вже 18 номерів вісника та ряд додатків до нього. У звітному році вийшло 4 номери «Інформаційного вісника Академії наук вищої школи України», в яких проінформовано про найважливіші події в житті Академії та вищих навчальних закладів. Зокрема, в деяких номерах вісника вміщуються короткі рецензії нових праць, а також рекламні повідомлення про результати нових досліджень, що чекають на впроваджувачів їх у практику. Шанобливо повідомляє редакція і про ювілярів Академії.

У додатках до вісника публікуються наукові праці членів Академії. Серед авторів - академіки М.Х.Гуменний, Л.В.Краснова, Ю.Г.Вервес, І.М.Ганджа, В.С.Горпинич, М.І.Дубина, П.І.Свідер, С.І.Денисенко, А.П.Загнітко, Б.Х.Драганов, К.Динчев та ін.

Президія і наукові відділення продовжують формування системи наукових журналів АН ВШ України На сьогоднішній день під егідою Академії вже виходить 12 наукових видань. Серед них «Інфекційні хвороби» ( редактор академік Андрейчин ), « Прикладна геометрія та інженерна графіка» ( редактор академік Михайленко ), «Механіка та машинобудування» ( редактор академік Гапонов ), «Сучасні проблеми архітектури та містобудування» ( редактор д.н. Дьомін ), «Енергетичне машинобудування» ( редактор академік Капінос ) та інші. За кількістю журналів ми зараз наближаємось до державних академій, а може переважаємо деякі з них.

Незважаючи на скрутні матеріальні можливості вищих навчальних закладів, академіками були підготовлені і видані ряд монографічних праць з  суспільних і природничих наук. Серед них можна, наприклад, назвати: “Історію України” (ч.I) А.І.Чернія, “Погроми в Україні: 1914-1920. Від штучних стереотипів до гіркої правди, приховуваної в радянських архівах” В.І.Сергійчука, “Український народ у другій світовій війні” А.Г.Слюсаренка, “Археологія доби українського козацтва ХУІ-ХУШ ст.” І.С.Винокура, “Конституція України - основний закон держави, суспільства, людини” І.Ф.Надольного, “Соціологія. Наука про суспільство” В.П.Андрущенка, “Філософія в особах” П.Ю.Сауха, “Етногенез та менталітет українського народу” М.Т.Юрія, “Підприємство: стратегія, організація, ефективність” С.Ф.Покропивного, “Словник літературознавчих термінів” М.І.Дубини, “Теорія журналістики” А.З.Москаленка, “Історія української науки ХІХ-ХХ століть” В.І.Онопрієнка, “Нариси з історії вищої школи і освіти” А.М.Алексюка, “Лекції з педагогіки” В.К.Майбороди, “Народна ветеринарія” С.К.Рудика, “Органічна хімія” (в 3-х кн.) Б.С.Зименківського, “Тлумачний гірничий словник” Б.С.Панова, “Теорія полум’яних печей” В.Губинського, “Хром” М.Гасика, “Теплотехніка” Б.Х.Драганова та А.Ф.Слітенка, “Нові концепції проектування великопрольотних мембранних покрить” Є.В.Горохова та В.П.Мущанова та ін.

Видано низку колективних збірників. Це, зокрема, “Матеріали УІ наукової  конференції молодих вчених”, “Історія науки, освіти і культури в Україні: традиції і сучасність”, “Шляхи розбудови ринкового середовища в Україні”, “Збірник наукових праць Уманської сільськогосподарської академії”, “Ономастика і апелятиви”, “Філологічні студії”, “Проблеми славістики”, “Лінгводидактична організація навчального процесу з іноземних мов у вузі”, “Сучасні проблеми геометричного моделювання”, “Трансформація гуманітарної освіти” та ін.

З вересня 1995 р. виходить газета “Український вчений”. Виходить з перервами: відчувається брак коштів (шкода, що наші академіки не передплачують цю газету). Редагує газету досвідчений і талановитий журналіст Ольга Коноваленко. В цій газеті, зокрема публікуються  офіційні матеріали АН ВШ України (“Звернення Президії до віце-президента В.А.Смолія, Міністра освіти М.З.Згуровського, Голови Адміністрації Президента Є.П.Кушнарьова),  листи ректорів вищих навчальних закладів країни про підтримку АН ВШ України тощо.

На закінчення не можна не сказати і про суттєвий недолік видання «Наукових записок» та «Інформаційного вісника», за які несе безпосередню відповідальність Президія. В підготовці цих видань практично не беруть участі більшість членів їх редколегій. А це природно приводить до погіршення якості деяких випусків та окремих надрукованих матеріалів.

 

Вибори академіків та присудження нагород АН ВШ України.

В 1998 році були проведені чергові вибори академіків. На оголошені 29 вакансій було подано 75 заяв.  В результаті середній конкурс був 2,6 чоловік на місце, що більше, ніж для конкурсу попередніх двох років. Високий конкурс традиційно спостерігався в відділенні фундаментальних проблем медицини, аграрному відділенні, відділенні філології та мистецтвознавства. Але у відділеннях хімії та хімічної технології, біології та ряді інших відділень природничого профілю конкурсу не було зовсім. Але, як і в попередні роки, ми погано інформували вчених про оголошення виборів. Це особливо стосується вчених Східного і Південного регіонів, де «Літературна газета» та «Освіта», в яких були опубліковані оголошення про вибори,  відносяться до газет, яких  майже там не читають. В дійсності, кількість бажаючих значно перевищує число поданих заяв, про що свідчать численні звернення вчених після закінчення строків висування кандидатур.

 За результатами голосування в відділеннях до академії в 1998 році було обрано 31 нових академіків, яких ми можемо сьогодні і поздоровити з цією подією. Слід відмітити широку географію, яку представляють вибрані академіки. Серед них є представники Львова, Полтави, Маріуполя, Дніпропетровська, Харкова, Чернівців, Донецька, Житомира і, безумовно,  Києва.

На жаль, під час виборів академіків зафіксована перша в нашій історії надзвичайна подія - відділення економіки не провело оголошені вибори при наявності допущених до виборів претендентів. Аргументація - неточності в документації та інше. Це - пляма на роботі всієї Академії.

В 1998 році відбулось також чергове присудження Вищої нагороди нашої академії - нагороди Святого Володимира та нагород імені Ярослава Мудрого. В цьому році нагороди Святого Володимира присуджені двом засновникам нашої академії. Їх отрималиють Голова Західного наукового центру академік Влох О.Г. за велику організаторську та наукову роботу в галузі фізики, де він є зокрема, автором наукового відкриття, та академік Мощич П.С. за видатні наукові досягнення в галузі медицини та організацію найбільшого в Академії відділення, яке налічує сьогодні 510 чоловік.

Нагородами імені Ярослава Мудрого нагороджені академік Зінченко О.І за монографію “Кормо виробництво” (К.1994 р.), академік Москаленко А.З. за цикл праць з журналістики  (“Теорія журналістики», «Основи журналістики», «Комунікативна політологія», «Основні функції і принципи преси»), академік Соболєв В.В. та Губенко С.І. за дослідження  твердофазної епітакції алмазу, академік Пістун М.Д. за навчальний посібник з суспільної географії, академік Майборода В.К. за цикл праць з історії педагогіки в Україні, академік Горохов Є.В. за дослідження надійності та довговічності будівельних конструкцій і споруд (2 монографії),  академік Олійник О.Б. за цикл підручників з української мови для 7-11 класів, академік Цимбалюк В.І. за цикл праць з нейрохірургії,  академік Зіменківський Б.С. за підручник «Органічна хімія» в трьох томах, головний редактор газет «Український вчений» та «Освіта» Коноваленко О.С. за активну пропаганду досягнень науки вищої школи та освіти, академік Никула Т.Д. та Мойсеєнко В.О. за тритомний «Англо-український тлумачний словник» видання 1994-97 років.  Вручення цих нагород відбудеться на сьогоднішніх Загальних зборах.

 

Наукова робота.

 

Академія в 1998 році виконала величезний обсяг наукової роботи. Повний звіт про наукову роботу Академії в 1998 році вже надрукований і з ним могли ознайомитись члени всіх відділеннь. Він вражає своїм об¢ємом та широтою представлених досліджень. Усне проголошення цього звіту на загальних зборах зайняло б приблизно 10 годин. Навіть викладення 10% найкращих наукових результатів зайняло б біля години часу. Тому в доповіді Президії представлений тільки загальний аналіз наукового звіту.

По-перше, вражає об¢єм та широта наукових досліджень. Такого звіту за  широтою наукових питань не могла б скласти ні одна державна академія України. І це зрозуміло, оскільки у вищій школі розробляється найширше коло наукових питань.

По-друге, в звіті весь час відчувається зв¢язок науки з навчальним процесом. Говориться про вдосконалення та розробку нових курсів лекцій, написання підручників та навчальних посібників на основі проведених наукових досліджень тощо. Це теж притаманно тільки нашій Академії.

По-третє, можна відзначити великий науковий потенціал наших  академіків. Наприклад, на кожного з академіків в середньому  припадає 20 статей на рік. Але це не значить, що кожен з них опублікував особисто ці 20 статей, а говорить про те, що академіки працюють з досить великими колективами науковців.

По-четверте, можна відмітити деякий ріст основних показників наукової роботи порівняно з минулим роком. Так виросла кількість наукових публікацій, монографій тощо. Це пов¢язано, на жаль, не з покращенням наукової роботи, а з кількісним збільшенням в 1988 році чисельності Академії і тим, що ми навчились трохи краще звітуватись.

На жаль, треба відмітити і недоліки нашого звіту. Звіти різних відділень суттєво відрізняються за стилем і іноді включають несуттєві подробиці. Крім того вони частот включають тільки частину звітів академіків, Наприклад звіт відділення фізики включає звіти тільки приблизно 30% академіків відділення. Тому майбутньому складу Президії треба домогтись, щоб написання звітів стало не тільки обов¢язком , а і звичкою як відділень так і окремих академіків. Ці звіти є обличчям нашої академії і від них залежить наше   суспільне і державне визнання.

 

Завдання Академії на 1999 рік.

 

Як вже було сказано у попередній частині звітної доповіді, вища школа знаходиться в критичному стані. Цей критичний стан обумовлений, крім відмічених вище конкретних процесів в вищій школі, також політичною ситуацією у нашій країні. Тому наступний рік є особливим для нашого суспільства і для нашої Академії як частини цього суспільства, бо він є роком виборів Президента.

Академія наук вищої школи не є політичною організацією. Вона не має своїх політичних лозунгів. Але ми не можемо не сказати свого слова, не можемо не висловити свого ставлення до політичної позиції різних кандидатів в Президенти України. І я думаю, що це мусить бути дуже вагоме слово, оскільки викладачі та студенти вищої школи, а це наше середовище, становлять близько одного мільйона виборців. Крім того  думка інтелектуальної частини виборців, якими є викладачі та студенти, може суттєво вплинути на значно більшу кількість виборців. Ми мусимо підтримати того кандидата, який думає не про владу та її збереження, а про завтрашній день, про освіту, науку та культуру. Якщо ми активно не використаємо виборчу кампанію, ми не тільки будемо в боргу перед своїм народом в цілому, а і не використаємо можливостей нашої Академії для збереження науки та освіти для майбутнього України.

Другим важливим напрямком нашої роботи мусить залишатись комплекс заходів по збереженню науки у вищих навчальних закладах, як основи високого рівня вищої освіти та і освіти в цілому. Сюди, крім уже проаналізованого вище питання про державне визнання нашої академії, треба включити ще ряд конкретних напрямків нашої роботи. По-перше, треба посилювати взаємодію з вищими навчальними закладами. Якщо нам не вдається добитись підтримки владних структур,  ми повинні завоювати довір¢я вищої школи знизу. По-друге, потрібно і надалі налагоджувати зв¢язки з керівництвом вищих навчальних закладів. На жаль, треба визнати, що ми погано працюємо з колективними членами академії. В той же час, якби ми мали активну підтримку наших колективних членів, ми могли б вирішити значно більше коло питань навіть без державного визнання. По-третє, як показав досвід цього року, треба приділити ще більшу увагу науці поза межами основних наукових центрів. Давайте організовувати більше виїзних засідань Президії та наукових зібрань не лише Києві, а в Маріуполі, Кіровограді, Луцьку та інших не таких великих містах. Треба також проаналізувати досвід і ще більше активізувати роботу регіональних наукових центрів.

Ще одним напрямком нашої роботи мусить бути міжнародне утвердження нашої Академії. І правильно роблять ті наукові відділення, які на основі свого міжнародного авторитету залучають та й обирають до свого складу як почесних академіків іноземців. Але, на жаль, в 1998 році обрано тільки п’ять нових іноземних членів нашої Академії.

В зв’язку з реальною ситуацією, коли загальні зібрання вчених однієї спеціальності стають важкою економічною проблемою, треба й далі розвивати регіональній принцип наукової роботи наукових відділень, а також проаналізувати досвід суміщення наукової сесії відділень та Загальних зборів академії, як це було зроблено  в цьому році.

Великою проблемою є самоповага академіків та АН ВШ України. Ми маємо на це повне право, Про це свідчить наша робота і визнання Верховної Ради, що закон на нашій стороні. Якщо нас не може заборонити без порушення Конституції навіть Верховна Рада, то сумніви в нашій легітимності ми можемо відстоювати не тільки словами, а і в судовому порядку.

Крім перерахованих завдань АН ВШ України для збереження вищої освіти України нам потрібно відстоювати відновлення мотивації викладацької та наукової діяльності у вищій школі,  введення положень Закону про Освіту про пенсії працівникам вищої школи (на першому етапі хоча б для спеціалістів найвищої кваліфікації), суттєву зміну контрактової системи прийняття на роботу професорсько-викладацького складу і т.п.

Безумовно, для поліпшення роботи АН ВШ України та збереження науки й освіти у вищій школі можуть бути запропоновані і інші заходи. Дозвольте сподіватись, що вони будуть висловлені в виступах учасників Загальних зборів, тим більше, що члени Академії мали можливість попередньо ознайомитись зі звітною доповіддю Президії та обговорити її на засіданнях наукових відділень.

На завершення дозвольте висловити надію, що АН ВШ України не зменшить свої зусилля по збереженню науки та вищої освіти незалежної України, а в  в нашій країні інтелект  вищої школи знайде своє визнання. Спасибі за увагу.

 

На початок