Нарада в Дніпропетровську: тривога й оптимізм

 

14 листопада 2008 р. на базі Національної металургійної академії (м. Дніпропетровськ) відбулося спільне засідання Президії АН вищої школи України і Ради проректорів з наукової роботи Дніпропетровського регіону. На засіданні, в якому взяв участь заступник міністра освіти і науки України М.В.Стріха, було обговорено шляхи розвитку університетської науки та першочергові заходи, покликані захистити науку й вищу освіту від негативних впливів фінансово-економічної кризи.

Вітаючи учасників засідання, ректор Національної металургійної академії академік АН ВШ України О.Г.Величко розповів присутнім про здобутки очолюваного ним навчального закладу – найбільшого в Дніпропетровському регіоні за кількістю студентів і за здійснюваною науковою роботою. Саме на базі НМетАУ діє одне з найпотужніших наукових відділень АН ВШ України – металургійне, яке створив визначний український учений-металург, академік НАН України Ю.М.Таран-Жовнір, і яке нині очолює завідувач кафедри НМетАУ професор В.М.Данченко.

В своєму розгорнутому виступі М.В.Стріха зупинився на конкретних кроках, які Міністерство освіти й науки вживає для того, щоб зберегти освітянсько-науковий потенціал держави. Попри кризу, МОН не відмовляється від планів радикального оновлення лабораторного парку вітчизняних ВНЗ, забезпечення українським науковцям доступу до повнотекстових Інтернет-версій провідних наукових часописів світу, дальшої інтеграції української науки у світову. М.В.Стріха наголосив на необхідності постійної співпраці між міністерством і науковою громадськістю. Прикладом такої співпраці стала й нарада за участю проректорів державних ВНЗ та керівників авторитетної громадської наукової організації.

Президент АН ВШ України професор М.І.Дробноход зупинився на стратегічних завданнях реформування української науки в контексті тих глобальних викликів, які стали перед Україною. Віце-президент АН ВШ України, відомий учений-економіст професор А.С.Філіпенко присвятив свій виступ тому, як саме українська економічна наука повинна реагувати на світову кризу. А глибину цієї кризи учасники засідання повною мірою відчули з виступу заступника гендиректора об’єднання «Металургпром» В.В.Лісового, який наголосив: порівнюючи з докризовим серпнем, сьогодні українська металургія скоротила щоденне виробництво втричі.

Президія АН вищої школи України та Рада проректорів з наукової роботи Дніпропетровського регіону в ухваленій резолюції відзначили: нинішня фінансово-економічна криза ставить під загрозу поступальний розвиток української освіти й науки. Особливо це стосується тих вищих навчальних закладів і наукових установ, що безпосередньо обслуговували галузі, найбільш вражені кризою.

Водночас подолання самої кризи, нейтралізація її негативних наслідків, на думку науковців, неможливі без дальшого розвитку науки, без підготовки нових поколінь висококваліфікованих фахівців. Тому учасники наради закликали Президента, Верховну Раду й Уряд України навіть під час здійснення заходів жорсткої економії не йти шляхом урізання бюджетних асигнувань на освіту й науку. Інакше Україна, як переконані науковці, зазнає цивілізаційної поразки, що матиме далекосяжні негативні наслідки.

Водночас учасники наради закликали здійснити заходи, які сприятимуть залученню недержавних коштів у сферу науки, допоможуть впровадженню інноваційних високих технологій у виробництво. Серед них особливе значення, на думку науковців, матимуть:

- збільшення фінансової автономії ВНЗ та наукових установ, яка передбачатиме можливість вільно розпоряджатися заробленими коштами й відкривати для цього рахунки в банківських установах;

- запровадження «дослідницького податкового кредиту» у вигляді зменшення нарахованого податку на прибуток суб’єкту господарювання, який інвестує в наукові дослідження;

- скасування тендерних процедур при закупівлі наукового обладнання, насамперед унікального, такого, що не виробляється в Україні;

- відновлення вексельного механізму відстрочення сплати ПДВ при ввезенні в Україну унікального обладнання під час виконання інноваційних проектів технологічних парків;

- комерціалізація інтелектуальної власності, можливість використання інтелектуальної власності як застави при отриманні банківських кредитів українськими науковими установами;

- дальша інтеграція України до міжнародних наукових програм, набуття нею статусу асоційованого члена Сьомої рамкової програми ЄС.

Учасники наради закликали Верховну Раду України терміново ухвати розроблену Міністерством освіти і науки нову редакцію Закону «Про пріоритетні напрямки науки і техніки», яка дасть змогу розробити середньо- й короткострокові пріоритеті й на їхній основі ефективно підтримувати ті напрямки досліджень, які матимуть важливий ефект для національної економіки.

Науковці переконані: сьогодні держава як ніколи потребує продуманих стратегічних планів свого розвитку на тривалу перспективу. На основі цих науково обґрунтованих планів вона зуміє вийти з кризи зміцнілою, зробити очікуваний суспільством ривок до провідних розвинених держав світу. Українські учені готові взяти участь у цій роботі.

А що підстави для оптимізму є, підтвердили відвідини учасниками наради заводів «Інтерпайп-НТЗ» та «Комінмет». Тут на основі найсучасніших наукових розробок (їх презентував віце-президент АН ВШ України, проректор НМетАУ з наукової роботи Ю.С.Пройдак) виробляються, зокрема, колеса для залізничного транспорту, які експортуються до США, Японії, Британії та інших країн світу, сумарно тримаючи сьогодні понад третину світового ринку цієї важливої високотехнологічної продукції.