Пам’яті Костянтина Меркурійовича Ситника

(1926-2017)

 

Українська наука зазнала тяжкої втрати. 22 липня пішов з життя видатний учений-фітобіолог, доктор біологічних наук, професор, громадський і політичний діяч, академік НАН України, почесний академік АН вищої школи України Костянтин Меркурійович Ситник.

Майбутній учений народився 3 червня 1926 року у місті  Луганську в родині коваля. Закінчив Луганський педагогічний інститут ім.Т.Шевченка (1949). З 1950 року і до останніх днів життя працював в Інституті ботаніки НАН України, де пройшов шлях від аспіранта до директора, а пізніше – почесного директора.

К.М.Ситник започаткував дослідження з біо- та хемосистематики рослин, заклав основи для подальшого розвитку генетичної та клітинної інженерії рослин в Україні. Розпочав дослідження фітогормональної регуляції процесів життєдіяльності кореня, листка та стебла із застосуванням найсучасніших методів електронної мікроскопії та цитохімії. Разом з колегами стояв біля витоків народження в Україні принципово нової галузі біології — інженерної ботаніки. Відкриття двобатьківського успадкування плазмогенів стало одним з найвидатніших досягнень вітчизняної науки, що відкрило перспективи створення генетично нових організмів. Висновки про особливу поведінку ядер і ДНКсумісних органел при соматичній гібридизації нині вважаються основними положеннями трансмісійної генетики. Організував комплексні дослідження впливу факторів космічного польоту на ріст, розвиток та життєдіяльність прокаріотичних та еукаріотичних організмів. К.М.Ситник був автором наукової частини програми польоту у космос українського астронавта Л.К. Каденюка на кораблі «Колумбія». Учений приділяв значну увагу питанням екології, охорони природи, формування екологічної культури. Він - редактор першого видання Червоної книги України (1980). Ініціатор публікацій наукової спадщини академіка В.І.Вернадського – творця вчення про біосферу.

За свою майже 70-річну роботу в науці К.М.Ситник став автором понад 1000 наукових та науково-популярних робіт, підготував понад 20 докторів та понад 30 кандидатів наук. К.М.Ситник був головою Комісії з вивчення спадщини академіка В.І.Вернадського, президентом Українського ботанічного товариства, членом редколегій багатьох наукових журналів.

К.М.Ситник здійснював велику науково-організаційну роботу. Він працював керівником науково-організаційного відділу Президії АН УРСР (1962–1966), головним вченим секретарем Президії (1966–1970), академіком-секретарем Відділення загальної біології (1972–1974), віце-президентом, першим віце-президентом АН УРСР (1974–1988). Активним був учений і в громадському житті. Він обирався головою Верховної Ради УРСР, народним депутатом України ІІІ та ІV скликань (1998–2006). Попри належність до еліт колишньої УРСР, у роки незалежності вчений завжди посідав активну патріотичну, реформаторську позицію. У 2001 році він став одним із засновників Форуму національного порятунку, а в 2002 році в статті в газеті «Дзеркало тижня» першим на такому рівні порушив питання необхідності кадрових змін у керівництві НАН України.

Наукові заслуги К.М.Ситника здобули широке визнання. Учений був лауреатом Державної премії СРСР у галузі науки і техніки (1984), державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1979), нагороди Володимира Великого АН ВШ України (2005). Він - кавалер багатьох орденів.

Окремого згадування варта співпраця К.М.Ситника з АН вищої школи України. Як член парламентського комітету з питань науки та освіти, К.М.Ситник ще з 1998 року активно допомагав Академії, вважаючи її важливим виявом самоорганізації наукової спільноти. Після обрання 2007 року почесним академіком АН вищої школи України славетний учений зробив численні наукові доповіді на Академічних читаннях пам’яті В.І.Стріхи, запам’ятався багатьма змістовними виступами на конференціях Академії, присвяченими нагальним проблемам вітчизняної наукової та освітньої сфери. З 2010 р. К.М.Ситник виконував обов’язки головного радника Президії АН ВШ України.

Світла пам’ять про К.М.Ситника – великого сина української Луганщини, славетного вченого, полум’яного патріота і прекрасну людину – назавжди залишиться в серцях колег і численних учнів, які продовжуватимуть його справу.

 

Президія АН вищої школи України, наукове відділення біології