Пам’яті Дмитра Панасовича Андрієнка

(1934-2011)

 

Українська наука зазнала тяжкої втрати. Пішов з життя відомий учений-астроном, доктор фізико-математичних наук, професор,  академік-засновник  АН ВШ України Дмитро Панасович Андрієнко.

Майбутній учений народився 10 липня 1934 року в селі Водотиї Брусилівського району Житомирської області У 1956 році закінчив фізичний факультет Київського університету. У 1956–1960 роках працював інженером-дослідником Полярної станції на мисі Шмідта (у Магаданській області РСФСР). У Київському університеті працював з 1960 року: спершу як лекційний асистент, згодом як старший науковий співробітник, доцент, професор. У 1972–1975 роках працював професором Алжирського університету. Після повернення на батьківщину знову прийшов у рідний Київський Національний університет ім.Т.Г.Шевченка, де до останніх днів життя працював професором кафедри астрономії та фізики космосу.

Наукові інтереси Д.П.Андрієнка лежали в галузі астрономії, фізики міжпланетної плазми, геліогеофізики та фізики земної атмосфери. Вперше в СРСР він сконструював апаратуру для визначення висот полярних сяйв та провів їх числові вимірювання. Обґрунтував ідею і розробив математичну модель спалаху блиску комет внаслідок впливу на них потоків сонячного вітру. Розробив і вперше використав нову теорію балістичної кумуляції кометних порошинок, яка дозволяє обґрунтувати виникнення активних процесів в атмосферах комет – спалахів блиску, утворення антихвостів та інших локальних явищ (разом з І.Г. Міщишиною). Створив та видав каталоги фізичних характеристик комет за період 1976–1985 рр. Під його керівництвом розроблено та створено першу вітчизняну автоматизовану супутникову апаратуру для дослідження озону в атмосфері Землі, що працювала на ряді штучних супутників Землі типу «Космос» та «Метеор».

Д.П.Андрієнко - автор та співавтор 3 монографій та понад 190 наукових праць, член Міжнародного Астрономічного Союзу (1971), голова секції астрономії науково-технічної ради Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти УРСР (1963–1992), голова секції астрономії Науково-методичної ради з фізики Міністерства освіти та науки України (1983–1999).

У листопаді 1992 року Д.П.Андрієнко став одним з п’ятдесяти академіків-засновників АН вищої школи України й до останніх днів життя брав активну участь у роботі відділення фізики і астрономії Академії.

Світла пам’ять про Д.П.Андрієнка – визначного вченого й прекрасну людину – назавжди залишиться в наших серцях.

 

Президія АН ВШ України