Пам’яті Ірини Йосипівни Влох

(1941 – 2011)

 

Українська медична наука зазнала тяжкої втрати. Пішла з життя відомий учений-психіатр, доктор медичних наук, професор, академік-засновник АН ВШ України Ірина Йосипівна Влох.

Ірина Йосипівна народилася 1 серпня 1941 року в м. Львові. Після закінчення Львівського медінституту (1964) понад 12 років працювала лікарем-психіатром у Львівській обласній клінічній лікарні. Була лікарем-психіатром вищої категорії. Від 1967 року й до кінця життя працювала у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького на посадах асистента, доцента, завідувача курсу психіатрії, а від 1991 року.    завідувача кафедри психіатрії, психології і сексології. Від 2007 була також керівником центру біологічної психіатрії. Послідовно здобула наукові ступені кандидата (1974) і доктора (1992) медичних наук, вчене звання професора (1993).

Основні наукові інтереси Ірини Йосипівни перебували в сфері дослідження  іонтранспортувальних функцій мембран еритроцитів та гепатоцитів у хворих на психози, неврози та деменції, вивчення спадкових закономірностей розвитку психічних захворювань (шизофренія, алкоголізм) біохімічними та біооптичними методами; впровадження психотерапевтичної допомоги та психосоціальної реабілітації в Україні (заснувала при лікарні клуб пацієнтів), вивчення нових психіатричних препаратів і впровадження їх у психіатричну практику, дослідження проблеми терапевтичної резистентності при ендогенних психозах та депресії.

Ірина Йосипівна була автором (співавтором) понад 250 наукових праць, опублікованих у вітчизняних та зарубіжних виданнях, 5 монографій («Психологічні аспекти стигматизації та реабілітації»; «Психологія здоров’я. Теорія та практика»; «Невідкладні стани»; «Основи діагностики, профілактики та лікування ендокринних розладів»; «Тренінг суспільних навиків у реабілітації пацієнтів із психічними розладами»), першого підручника з психіатрії, виданого українською мовою, 12 навчальних посібників (з них один – англомовний), 7 авторських свідоцтв на винаходи і 3 патентів. Вона підготувала 3 докторів і 9 кандидатів наук.

Була членом редколегій міжнародних наукових журналів «Journal of Mental Health», «Denub Psychiatry» та журналів «Український вісник психоневрології», «Архів психіатрії», «Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія», «Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства», членом Дунайської, Європейської, Всесвітньої асоціацій психіатрів, Міжнародної асоціації психологів, Світової федерації з біологічної психіатрії, копрезидентом Німецько-польсько-українсько-єврейського товариства з психічного здоров’я, президентом Всеукраїнської асоціації з психосоціальної реабілітації.

Наукові здобутки Ірини Йосипівни було відзначено Нагородою Ярослава Мудрого АН ВШ України в галузі науки і техніки (1997). У 2006 р. їй було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

Велике значення в долі Ірини Йосипівни відіграла зустріч з молодим тоді фізиком Орестом Григоровичем Влохом (1934-2009) – пізніше фундатором львівської наукової школи фізичної оптики, відомим громадським і політичним діячем, народним депутатом України І демократичного скликання. Поєднавши свої долі, Ірина й Орест Влохи являли приклад на диво гармонійного подружжя, наукові традиції якого сьогодні продовжує їхній син, доктор фізико-математичних наук, професор, академік АН вищої школи України Ростислав Орестович Влох.

Ірина Йосипівна і Орест Григорович Влохи 27 листопада 1992 року були серед тих 50 провідних українських професорів, які на скликаних з ініціативи В.І.Стріхи, М.І.Дробнохода та Ю.І.Чутова Установчих зборах заснували Академію наук вищої школи України. Ірина Йосипівна брала активну участь у роботі Академії, упродовж багатьох років виконувала обов’язки голови Західного медичного  регіонального відділення.

Світла пам’ять про Ірину Йосипівну Влох назавжди залишиться в серцях тих, кому пощастило працювати й бути разом з цією талановитою, чуйною, доброю людиною.

 

Президія АН вищої школи України