Пам’яті Дмитра Григоровича СЕМАКА

 

Минуло 40 днів відтоді, як після тяжкої тривалої хвороби відійшов у вічність визначний український учений-фізик, доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України, Почесний доктор фізики Пряшівського університету (Словаччина), академік АН ВШ України Дмитро Григорович Семак.

Учений народився 28 грудня 1936 року в с.Лупків (нині - Польща). З 1946 року після переселення українців з польської території проживав у місті Теребовля, селах Семенів, Малів Теребовлянського району Тернопільської області. Середню освіту здобув у місті Теребовля в 1955 році. З 1955 до 1960 року навчався на фізичному факультеті Ужгородського університету. На кафедрі загальної фізики спеціалізувався з фізики напівпровідників. По завершенні навчання працював лаборантом, а з 1961 до 1966 року - старшим інженером напівпровідникової лабораторії цієї ж кафедри.

За час навчання в заочній аспірантурі (1963-1967) під керівництвом Д.В.Чепура досліджував фотоелектретний стан в йодиді ртуті і розробив оригінальну, захищену авторським свідоцтвом методику визначення параметрів рівнів прилипання методом термостимульованого струму в фотоелектретному режимі. Одержані результати були представлені й захищені в 1968 році в Дніпропетровському університеті як кандидатська дисертація.

У подальші роки Д.Г.Семак досліджував фізико-хімічні властивості напівпровідників типу АУВУП з метою одержання реєструючих середовищ. У 1966 році був обраний на посаду старшого викладача кафедри фізики напівпровідників, у 1969 році - доцентом, а з 1990 року він - професор цієї ж кафедри. Протягом п’яти років (1978-1983) Д.Г.Семак працював деканом фізичного факультету УжДУ.

Зміст докторської дисертації, захищеної в 1989 році на засіданні Вченої ради Інституту напівпровідників НАН України, становили результати досліджень фотоіндукованих змін в некристалічних халькогенідних матеріалах. Комплексне дослідження фотоіндукованих змін в тонких шарах некристалічних халькогенідів дозволило Д.Г.Семаку встановити важливі механізми зміни середнього порядку, які відповідають за оптичний запис інформації.   Д.Г.Семак був упродовж багатьох років керівником одного з важливих напрямків в Інституті фізики і хімії твердого тіла УжНУ, пов’язаних із розробкою та використанням складних халькогенідних склоподібних матеріалів для інфрачервоної техніки та оптичної реєстрації інформації. Він - автор понад 300 наукових праць, 12 винаходів, співавтор понад 10 монографій і підручників. В очолюваній Д.Г.Семаком науковій групі захищено 10 кандидатських та 3 докторські дисертації.

Світла пам’ять про Д.Г.Семака назавжди лишиться в серцях його колег, учнів, усіх, кому пощастило працювати й спілкуватися з цією непересічною людиною.

 

Президія АН ВШ України