Черноватий Леонід Миколайович

     Відомий фахівець у галузі методики навчання іноземних мов і перекладу. Доктор педагогічних наук, професор.

     Народився 24.03.1950 в с. Нехвороща, Ново-Санжарського району Полтавської області. Закінчив у 1972 році Харківський державний університет імені О. М. Горького (ХДУ) та аспірантуру при ньому (1978). У 1972-1974 – військовий перекладач. З 1978 р. працює на кафедрі перекладу та англійської мови (нині кафедра теорії та практики перекладу англійської мови) ХДУ (з 1995 року – Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна) на посадах викладача, старшого викладача, доцента, професора. З 1983 по 2011 рр. – завідувач згаданої кафедри. Доктор педагогічних наук (2000), професор (2003). 

      Розробляє теорію педагогічної граматики, а також теорію й методику навчання перекладу як спеціальності.

     Автор понад 200 праць у галузях методики навчання іноземних мов і перекладу,  психолінгвістики та перекладознавства, зокрема, монографій  «Психолингвистические основы теории педагогической грамматики» (1992), «Психологические и лингводидактические основы теории педагогической грамматики» (1998); керівник колективів авторів підручників та посібників з англійської мови: «Практичний курс англійської мови: Підручники для студентів I-IV курсів вищих закладів освіти (філологічні спеціальності та спеціальність "Переклад")» (2005-2008),  посібників для навчання перекладу у галузях: громадсько-політичній (2005-2008), економічній (2005-2007), юридичній (2005-2016), психологічній (2012), захисту інтелектуальної власності (2011); автор підручника «Методика навчання перекладу як спеціальності» (2013); координатор авторських колективів видань з історії українського перекладознавства: «Олександр Фінкель – забутий теоретик українського перекладознавства» (2007), «Микола Лукаш. Моцарт українського перекладу» (2009), «Українська перекладознавча думка 1920-1930-х років» (2011); «Переклад у наукових дослідженнях представників харківської школи» (2013); Василь Мисик: Різногранний діамант українського художнього перекладу (2016).

        Підготував 8 кандидатів наук.

      Відповідальний редактор наукового журналу ХНУ імені В.Н.Каразіна «Проблеми навчання мов: дослідження та практика»; член редколегій наукових журналів  (1) Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна (Серія: Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов); (2) Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна (Серія: Валеологія: сучасність і майбутнє); (3) Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв'язки. Наукові дослідження. Досвід. Пошуки: зб. наук. пр. (ХНУ імені В.Н. Каразіна) (головний редактор) (4) Вісник КНЛУ (Київ); (5) Іноземні мови (КНЛУ, Київ); (6) Іноземні мови у вищих закладах освіти (КНУ імені Тараса Шевченка, Київ); (7) Вісник НАУ, педагогічні науки (Національний авіаційний університет, Київ); (8) Вісник КПІ, педагогічні науки (Національний технічний університет «КПІ», Київ).

       Виступав з лекціями та доповідями  в навчальних та наукових закладах міст Цинцинаті (США), штату Арізона (США), Познані (Польща), Кракова (Польща), Бат (Велика Британія), Москви (Росія), Воронежа (Росія), Іваново (Росія), а також у переважній більшості центрів підготовки перекладачів України . 

      Президент громадської організації «Всеукраїнська спілка викладачів перекладу» (з 2013 року). Член Європейського лінгвістичного товариства, почесні знаки Міносвіти України “Відмінник освіти України” та “За наукові досягнення,” лауреат премії Ярослава Мудрого АНВШ України.