Русначенко Анатолій Миколайович

Відомий учений-історик. Доктор історичних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2010 р.

Народився 03.02.1959 р. в с.Осіївка Бершадського р-ну Вінницької обл. В 1976 р. закінчив Красносільську середню школу. В 1977 р. закінчив з відзнакою Вороновицьке технічне училище №2. Упродовж двох місяців вчителював в своєму районі, після чого був призваний в армію. Служив в ПВО на півночі Красноярського краю. Після армії працював робітником на Бершадському цукровому комбінаті. В 1981–1986 рр. навчався в Чернівецькому державному ун-ті на історичному ф-ті. Був направлений за розподілом викладачем історії в педагогічне училище в м. Бар Вінницької обл., де працював до осені 1990 р. Творив там різні демократичні організації, зокрема, осередки Товариства української мови, НРУ, керував ними. За цю діяльність був звільнений з роботи «за скороченням штатів». Кілька місяців працював вчителем історії в сільській школі. У 1991–1992 рр. – референт Ради Колегій НРУ (Київ). Засновник-організатор Спілки офіцерів України в липні 1991 р., член оргкомітету її І з’їзду. Член Великої Ради НРУ (1992–1993), делегат його ІІІ З’їзду. В 1992–1993 рр. викладав історію в Київському військовому інституті управління і зв’язку. В 1989–1993 рр. був аспірантом Ін-ту історії СРСР АН СРСР / Ін-т Російської історії РАН (Москва). Там в 1993 р. захистив кандидатську дисертацію «Рабочее движение на Украине: в 1989–1991 годах: основные этапы, элементы политической культуры». У 1999 р. захистив в Ін-ті українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України докторську дисертацію за темою «Національно-визвольний рух в Україні. Середина 1950-х- початок 1990-х років». Згодом викладав (з перервами) у ряді ВНЗ Києва, зокрема в Київському міському педагогічному ун-ті ім. Б.Грінченка на посаді професора кафедри історії України, де зорганізував ряд наукових конференцій і круглих столів, зустрічей. Нині – професор Київського ін-ту соціальних та культурних зв’язків ім. княгині Ольги.

Автор близько 100 публікацій різними мовами, в тому числі 7 монографій, зокрема: «Національно-визвольний рух в Україні. Середина 1950-х – початок 1990-х років», «Розумом і серцем. Українська суспільно-політична думка 1940–80-х років», «Народ збурений. Національно-визвольний рух і національні рухи опору в Україні, Білорусії, Литві, Латвії, Естонії в 1940–50-х роках».

Стажувався в Колумбійському університеті (Нью-Йорк), Центрально-Європейському університеті (Будапешт). Брав участь в міжнародних конференціях в Україні, Росії, Польщі, США, Канаді, Латвії, Литві. Працював як дослідник у понад 50 архівах 10 країн світу, зокрема в числі перших – в архівах колишнього КДБ. Нагороджений відзнакою «Офіцерський Хрест з Мечами» Спілки офіцерів України (1996). Лауреат премії ім. Василя Стуса (2003).