ПономарівПономарів Олександр Данилович

Відомий учений-мовознавець. Доктор філологічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 1998 р.

Народився 17.10.1935 р. в м.Таганрозі Ростовської обл. (Росія). Закінчив філологічний ф-т Київського ун-ту ім. Т. Шевченка (1961). У 1961–1976 рр. – молодший науковий співробітник Ін-ту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України. У 1976–1979 рр. – старший редактор у видавництві «Техніка». З 1979 р. – викладач, старший викладач, доцент, професор, завідувач кафедри мови та стилістики Ін-ту журналістики Київського національного ун-ту ім. Т.Шевченка. Нині професор цієї кафедри.

Автор понад 250 наукових, науково-популярних та науково-публіцистичних праць, присвячених історії й культурі української мови, проблемам нормативності мови засобів масової комунікації, українсько-грецьким мовно-літературним зв’язкам, теорії й практиці перекладу. Автор і редактор словників, підручників та навчальних посібників з української мови.

Найважливіші наукові праці: «Етимологічний словник української мови» в 7-ми томах (співавтор), вийшло п’ять томів – І (1982), II (1985), III (1989), IV (2003), V (2006); «Про лексичні й фразеологічні паралелізми в новогрецькій та українській мовах» (1965); «Коментарі. Словник імен та назв до перекладу «Іліади» Гомера» (1973); «Норми літературної мови в засобах масової інформації» (1983); «Словник античної міфології» (співавтор, 1985, 2-ге вид. 1989); «Словник античної мітології» (співавтор, 2006); «Стилістика сучасної української мови» (1992, 2-ге вид. 1993, 3-тє вид. 2000); «Сучасна українська мова» (співавтор і редактор, 1997, 2001, 2005); «Фонеми г та ґ. Словник і коментар» (1997); «Культура слова. Мовностилістичні поради» (1999, 2001); «Лексика грецького походження в українській мові» (2005); «Сучасна українська мова: Підручник» (1997, 2001, 2005); «Новогрецько-український словник» (співавтор, 2005).

Підготував 10 кандидатів філологічних наук.

Перекладач з грецької та слов’янських мов. Редактор газети «Київський ун-т», «Записок історико-філологічного товариства Андрія Білецького». Член редколегій журналів «Пам’ять століть», «Урок української», «Дивослово» та газети «Слово Просвіти».

Заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта». Член Національної спілки письменників України та Спілки журналістів України.

Заслужений журналіст України. Лауреат Всеукраїнських премій ім. Івана Франка (2002) та Бориса Грінченка (2004). Нагороджений орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня (2005). Нагорода Ярослава Мудрого АН ВШ України (2010).

У 2007-2010 рр. академік-секретар відділення українознавства, член Президії АН ВШ України.