2004_75Пліскановський Станіслав Тихонович

Відомий учений-металург. Доктор технічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 1995 р.

Народився 9.05.1929 р. у с. Велика Калитва Ростовської обл. (Росія). У 1952 р. закінчив Донецький політехнічний ін-т (ДонПІ). Трудову діяльність розпочав у 1952 р. в доменному цеху Макіївського металургійного комбінату. З 1957 р., після закінчення аспірантури, працював у ДонПІ науковим і старшим науковим співробітником. У 1959 р. переведений на роботу на металургійний комбінат «Азовсталь» на посаду начальника лабораторії, пізніше був призначений начальником центральної заводської лабораторії. У 1963 р. захистив кандидатську дисертацію і, продовжуючи працювати на заводі, викладав у Ждановському металургійному ін-ті. У 1965–1973 рр. – головний інженер металургійного комбінату «Азовсталь». Зробив значний внесок в удосконалення технологій виробництва металопродукції, реконструкцію і модернізацію обладнання. У 1973–1980 рр. працював директором металургійного комбінату ім. Ілліча. У киснево-конвертерному цеху була освоєна технологія гарячого торкретування, відзначена Державною премією СРСР. У 1980–1991 рр. – перший заступник міністра чорної металургії України, начальник виробничого об’єднання «Южметаллургпром» і перший заступник міністра чорної металургії СРСР. Депутат Верховної Ради УРСР (1980–1990). У 1989 р. захистив докторську дисертацію. Зробив суттєвий внесок у розвиток металургії України, частка якої у потенціалі колишнього СРСР на той час становила понад 35%. З 1991 р. – працює в НМетАУ: професор кафедри металургії чавуну, директор інженерного центру з енергозбереження в металургії України. З 1997 р. – ректор Державного ін-ту підготовки та перепідготовки кадрів промисловості.

Основний напрям наукової діяльності – розробка нових технологій та енергозаощадження в металургії.

Автор понад 250 наукових праць, серед яких 10 монографій, 2 підручники і 133 патенти та винаходи. Значна частина з них впроваджена у виробництво з високим економічним ефектом.

Академік Академії інженерних наук України.

Лауреат Державної премії СРСР (1984), лауреат Державної премії України (1987, 1993, 2002). Кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня (2001).