Оболенський Михайло Олександрович

Відомий учений-фізик. Доктор фізико-математичних наук, професор. Академік АН ВШ України з 1994 р.

Народився 1940 р. у Москві (Росія). Після закінчення фізичного ф-ту Харківського ун-ту в 1964 р. вступив до аспірантури при кафедрі експериментальної фізики ун-ту, у 1971 р. захистив канд. дисертацію. Працював асистентом, доцентом кафедри фізики низьких температур. У 1993 р. захистив докторську дисертацію «Надпровідність в квазідвовимірних системах», з 1994 р. – професор. З 1987 р. і по теперішній час – зав. кафедри фізики низьких температур ХНУ ім. В.Каразіна. Розробив і читає курси «Електронні властивості металів при низьких температурах», «Основи наукових досліджень», «Фізика високотемпературних надпровідників», започаткував спеціалізацію кафедри «Високотемпературна надпровідність».

Наукові інтереси – в галузі електронних властивостей металів при низьких температурах, надпровідності, водневої енергетики, фізики низьких температур. Керівник держбюджетних тем, при виконанні яких отримані важливі наукові результати: розроблена методика вирощування монокристалів високотемпературних надпровідників, що не поступаються кращим на світовому рівні; створені накопичувачі водню; проведено дослідження магнітних властивостей надпровідників, а також фазових перетворень у низьковимірних системах.

Проходив наукове стажування в Польщі і Голландії, неодноразово працював у Греції за науковим грантом NATO. Учасник наукових проектів УНТЦ та INTAS. Отримав міжнародний сертифікат «Сучасні тенденції в галузі вивчення і застосування магнітострикції» (2000).

Автор понад 150 статей, співавтор 10 авторських свідоцтв про винаходи. Співавтор монографії «Активация водорода и водородсодержащих энергоносителей» (1993).

Підготував 5 кандидатів та 1 доктора наук.

Член редколегії журналів «Физика низких температур» і «Вісник ХНУ ім.В.Каразіна» (серія «фізика»). Член двох спеціалізованих рад з присвоєння докторських і кандидатських ступенів, член вченої ради ХНУ ім. В.Каразіна.

Заслужений професор ХНУ ім. В.Каразіна (2001). Відмінник освіти України (2000). Соросівський професор (1997). Нагороджений знаком «За наукові досягнення» (2005), стипендією ім. К.Д.Синельникова Харківської обласної держадміністрації в галузі фізики і астрономії для визначних вчених (2006). Лауреат премії ім. Б.І. Вєркіна Національної Академії Наук України (2008).