Лепіх Ярослав Ілліч

Відомий учений-фізик. Доктор фізико-математичних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2010 р.

Народився 28.04.1947 р. на Тернопільщині. З часу закінчення в 1970 р. інженерно-фізичного ф-ту Одеського політех. ін-ту працював у науковій сфері в установах Академії наук СРСР, УРСР, у галузевій і вузівській науці. Працював у Сухумській філії Акустичного ін-ту АН СРСР, в Одеському відділенні Ін-ту математики АН УРСР,  у НДТІ «Темп» та СКТБ «Елемент» Мінпромполітики України. З 2001 р. – в Одеському національному ун-ті ім. І.І. Мечникова зав. науково-дослідної лабораторії, а з 2008 р. – директором Міжвідомчого наук.-навч. фізико-технічного центру МОН та НАН України. В 1985 р. після аспірантури в Ін-ті радіотехніки і електроніки АН СССР захистив кандидатську, а в 2001 р. після докторантури в ОНУ ім. І.І. Мечникова докторську дисертації. З 2006 р. професор по кафедрі експериментальної фізики.

Основні наукові інтереси перебувають на стику кількох наукових напрямів. Це - фізична акустика, акустика твердого тіла, фізика і технологія напівпровідників і діелектриків, акустоелектроніка та сенсорика. В центрі уваги були дослідження явищ, що виникають у шаруватих структурах п’єзоелектрик-напівпровідник, п’єзоелектрик- діелектрик при поширенні поверхневих акустичних хвиль (ПАХ), а також явищ, що виникають при взаємодії у таких структурах акустичного поля з полями іншої фізичної природи. Розробив ряд нових концептуальних підходів до створення датчиків нового покоління на основі акустоелектронних явищ при поширенні ПАХ. Ряд результатів досліджень мають пріоритетний характер. До таких, зокрема, належить ідея використання кутової залежності фазової швидкості поширення ПАХ Релея в кристалічних п’єзоелектриках і безконтактного збудження і детектування ПАХ для керування характеристиками пристроїв на ПАХ і датчиків нового покоління. Брав участь у формуванні і координації державних науково-технічних програм.   Член Наукової ради  МОН  і  наукової ради Державної програми  з наноелектроніки.

Автор понад 400 публікацій, у тому числі 3х монографій,  понад 40 винаходів, 7 навчальних посібників, з яких 2 з грифом МОН України, десятки наукових Звітів. Заступник голови секції «Сенсорна електроніка» Наукової ради НАН України з проблеми «Фізика напівпровідників і напівпровідникові пристрої», член двох спец. рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій (Д 41.051.01,      Д 26.199.01), заступник головного редактора міжнародного науково-технічного журналу «Сенсорна електроніка і мікросистемні технології», член редколегії  кількох науково-технічних журналів, член Програмних комітетів низки авторитетних наукових конференцій.

Переможець Всеукраїнських конкурсів Державної служби інтелектуальної власності України “Винахід-2011” та “Винахід-2012”.

Нагороджений нагородою Ярослава Мудрого АН ВШ України (2011), знаками Міністерства освіти і науки України “За наукові досягнення” (2007), Національної академії пед. наук України “К.Д. Ушинський” (2010 ), ради ректорів ВНЗ Одеського регіону “За досягнення у науці” (2012), почесною грамотою Національної академії наук України, подякою Президії НАН України (2010), відзнакою Державного фонду фундаментальних досліджень “За внесок у науку” (2012).  Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки(2011), заслужений діяч науки і техніки України (2015).

Голова Одеського регіонального відділення АН ВШ України (з 2010 р.). Віце-президент Українського фізичного товариства з 2013 р.