КУЛІШ Віктор Васильович

Відомий учений-фізик. Доктор фізико-математичних наук, професор. Академік-засновник АН ВШ України (1992).

Народився в 1946 р. в медика (теперПольща). В 1965 р. закінчив Львівський технікум радіоелектроніки за спеціальністю «технологія електровакуумного виробництва». В 1966 р. вступив до Московського енергетичного ін-ту, який з відзнакою закінчив у 1972 р. У 1978 р. захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «теоретична та математична фізика» (КДУ ім.Т.Шевченка), у 1987 р. – докторську дисертацію за спеціальністю «фізична електроніка» (Ін-т фізики АН УРСР, м. Київ). У 1966–1967 рр. – технік Ін-ту радіотехніки і електроніки АН СРСР (Москва). У 1967–1977 рр. – працівник НДІ «Істок», Москва (технік, інженер, старший інженер). З 1977 р. по 1980 р. – співробітник кафедри теоретичної фізики КДУ ім. Т.Шевченка (ст. інженер, молодший науковий співробітник). З 1980 р. по 1988 р. – завідувач кафедри фізики та електротехніки Академії курортного та природоохоронного будівництва (м. Сімферополь). З 1988 р. по 2001 р. – завідувач кафедри теоретичної фізики Сумського держун-ту. З 2001 р. – завідувач кафедри теоретичної фізики Національного авіаційного ун-ту (НАУ). З 2003 р. – директор Ін-ту новітніх технологій НАУ. Ініціатор та головний розробник концепції та навчальної технології нової версії рейтингово-модульної системи при викладанні курсу фізики для інженерних спеціальностей.

 Автор нового наукового напряму «теорія ієрархічних коливань та хвиль». Сформульовано чотири нові фундаментальні закони (щодо природних динамічних ієрархічних систем), розвинуто ряд нових математичних методів (ієрархічна версія методу Боголюбова-Зубарєва, метод усереднених характеристик тощо). Запропоновано конструкцію першого лазера на вільних електронах (ЛВЕ) з накачуванням електромагнітною хвилею (1971–1972). Автор концепції ондуляторних індукційних прискорювачів та серії конструкцій прискорювачів такого типу. Відкрив ряд нових фізичних ефектів (вибухова нестійкість у ЛВЕ, квазіохолодження електронних пучків у схрещених ондуляторних електромагнітних полях).

Автор понад 300 наукових праць, зокрема 3 монографій, 29 винаходів (з них – 21 авторське свідоцтво СРСР, 2 патенти України, 5 патентів США, 1 патент Євросоюзу) та 10 посібників з курсу фізики для інженерних спеціальностей.

Підготував 12 кандидатів та 2 докторів наук.

Був членом експертної ради ВАК України з фізики. Член Американського математичного товариства.

Заслужений діяч науки і техніки України. Двічі нагороджений знаком «Петро Могила» та рядом інших нагород.