kachkanКачкан Володимир Атаназійович

Відомий учений - історик і теоретик української літератури та етнокультури. Академік АН ВШ України з 1993 р.

Народився 12.08.1940 р. у с. Рибно Тисменицького р-ну на Івано-Фран­ків­щині. Вища освіта: філолог-викладач української мови та літератури (1967), журналіст (1974). Працював кореспондентом, редактором, старшим редактором в обласному телерадіокомітеті, викладав літературу, фольклористику, журналісти­ко­знавство у Києві, де проживав у 1972–1995 рр. У 1974 р. захистив канд. дисертацію, а у 1988 р. – докторську. З 1990 р. – професор. З 1995 р. живе і працює в Івано-Франківську, завідує кафедрою українознавства державного медичного ун-ту.

Коло наукових інтересів – історія і теорія української літератури; фольклористика; історичне й літературне краєзнавство; культурологія; пресологія. Один з утверджувачів в українознавстві напряму персоналізації галузей науки. Основними на цій ділянці є монографічні дослідження: «Роман Федорів: Літературно-критичний нарис» (1983), «Михайло Павлик: Літературно-критичний нарис» (1986), «…І воскресне ім’я твоє: Народознавчі студії про забутих» (1993), «У творчій майстерні визначних етнологів» (1993), «Хай святиться ім’я твоє: Галицькі просвітницькі діячі, письменники, вчені – вихідці із священицьких родин» (1994), «Українське народознавство в іменах: У 2 ч.» (1994, 1995), «Українська журналістика в іменах: Історичний досвід, майстерність: У 2 ч.» (1995), «Хай святиться ім’я твоє» (Студії з історії української літератури і культури ХІХ–ХХ ст. у 8 т., 1996–2006), «Нариси історії української культури в персоналіях (ХІХ–ХХ ст.)» (2005).

Автор понад 70 книжкових видань: монографій, художніх і докумен­тальних новел, оповідань, есеїв, повістей, романів, поезій, не однієї сотні публікацій у журнально-газетній періодиці в Україні, інших країнах. Упорядкував кілька фольклорних збірок народних пісень (у записах М.Павлика, О.Маковея), тематичних збірників, антологій з української літератури, зокрема про творчість М. Павлика. Випустив у світ книгу «Журавлі повертаються…: З епістолярної спадщини Богдана Лепкого» (2001). Окремі художні твори перекладено польською, німецькою, чеською, болгарською, словацькою та англійською мовами.

Член редколегій журналів «Українознавець», «Галичина», «Обрії», «Перевал», «Бойки» (США – Україна), спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій у КНУ ім.Т.Шевченка; голова Івано-Франківського відділення НТШ; 2006 р. обраний депутатом Івано-Франківської облради.

Лауреат Нагороди Ярослава Мудрого АН ВШ України (1995); премії ім. Василя Стефаника (1999); премії ім. Івана Франка (2000); Міжнародної премії ім. Братів Лепких (2001); Міжнародної премієї ім. Воляників-Швабінських (США, 2002). Нагороджений орденом Архистратига Михаїла УПЦ КП. Заслужений діяч науки і техніки України (2006).