Грабовецький Володимир Васильович - доктор історичних наук (1968 р.), професор (1980 р.), академік АНВШ України (1995 р.), заслужений діяч науки і техніки України (1995 р.), двічі відмінник освіти України (1997 р., 2000 р. ), почесний професор кафедри українознавства Українського державного університету (м. Москва, 2003 р.), почесний доктор Ужгородського національного університету (2005 р.), почесний професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (2007 р.), почесний завідувач кафедри історії України Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, почесний член 12 наукових і освітньо-громадських товариств, нагороджений 35 урядовими та громадськими і вузівськими почесними грамотами і дипломами.

Народився 24 липня 1928 року у селищі Печеніжин на Коломийщині в сім'ї селянина-ткача, учасника національно-визвольних змагань 1918-1920 років. Початкову освіту здобув у рідному селі, навчався у Коломийській українській гімназії (1939 р.), малій Духовній семінарії у Львові (1942-1944 рр.), у Винниківській середній школі робітничої молоді (1946-1947 рр.), закінчив історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1952 р.), після чого вчителював на Львівщині. З 1953 року працював старшим науковим співробітником відділу історії України Інституту суспільних наук АН УРСР у м. Львові.

Науково-педагогічна діяльність В. Грабовецького поділяється на два періоди – Львівський та Івано-Франківський. 22 роки працював у м. Львові (1953-1975 рр.). З 1975 року працює в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. З 1990 року очолював 17 років кафедру історії України. В 1958 році захистив кандидатську, а в 1968 році – докторську дисертації. Отримав наукове звання старшого наукового співробітника (1962 р.). Опублікував понад 1000 наукових і науково-популярних праць, серед яких 45 монографій, 75 окремих видань, 900 статей з історії України, в тому числі і Прикарпаття, автор шести опублікованих „Нарисів історії Прикарпаття" (1992-1995рр.) та трилогії „Ілюстрована історія Прикарпаття" (2002-2004 рр.), дві монографії про життя і творчість та вшанування Маркіяна Шашкевича і Тараса Шевченка (2006-2007 рр.), 50 років досліджував наукову проблему „Карпатське опришківство XVI-XIX ст." та життя і діяльність легендарного героя України Олекси Довбуша, видав про нього 150 праць і протягом півстоліття збирав історико-літературно-мистецькі експонати, на базі яких спромігся відкрити Івано-Франківський державний історико-меморіальний музей Олекси Довбуша (1995 р.). Крім того, був ініціатором і організатором встановлення пам'ятника і пам'ятних місць на місці де народився і загинув народний герой (1971, 1980, 1988 рр.), організував музей історії міста Івано-Франківська та музей кафедри історії України в Інституті історії і політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Наукові праці друкувалися в ряді країн Європи і Америки. Володимир Грабовецький створив свою Прикарпатську історичну школу. Лауреат премії імені Івана Вагилевича (1991 р.), імені Івана Крип'якевича (1998 р.), імені Василя Стефаника (2001 р.). Почесний громадянин 10 міст і сіл Прикарпаття і Львівщини, за написання монографій з історії цих населених пунктів.

Володимир Грабовецький нагороджений двома урядовими орденами – „Пошани" (1989 р.), „За заслуги III ступеня" (1998 р.) та 6 медалями, в тому числі срібною медаллю з нагоди відзначення тисячоліття християнства в Україні (1988 р.) та золотою медаллю з нагоди 2000-ліття Різдва Христового (2000 р.). Ухвалою Президента АНВШ України від 19 грудня 2004 року за монографію „Ілюстрована історія Прикарпаття" присуджена академіку Володимиру Грабовецькому премія (номінація „Монографія") м. Київ, 2004 р. №1.