fotoГорошко Олег Олександрович

Відомий учений-механік. Доктор фізико-математичних наук, професор. Академік АН ВШ України з 1993 р.

Народився 1.01.1925 р. у с. Нечаївка Компаніївського р-ну Кіровоградської обл. Ветеран Другої світової війни, нагороджений 5 бойовими орденами та 16 медалями. У 1955 р. закінчив фізико-математичний ф-т Дніпропетровського ун-ту. У 1958 р. захистив кандидатську, а в 1968 р. – докторську дисертацію за спеціальністю «механіка деформованого твердого тіла». З 1958 по 1975 р. працював в Ін-ті механіки АН УРСР, з 1968 р. –завідувачем відділу механіки конструкцій з композитних матеріалів. У 1975 – 1985 рр. – завідувач кафедри теоретичної механіки КНУ ім.Т.Шевченка, з 1985 р. – професор цієї ж кафедри. З 2000 р. – провідний науковий співробітник лабораторій механіко-математичного, а згодом радіофізичного ф-тів КНУ ім. Т.Шевченка.

Автор понад 230 наукових праць з динамічної теорії пружності, механіки композитних матеріалів, гіроскопічних систем, віброзахисту, аналітичної механіки спадкових систем. Серед них монографії: «Динамика нити переменной длины (применительно к механике подъемов)» (1962); «Динамика упругой конструкции в условиях свободного полета» (перекладена англійською мовою, США, Каліфорнія) (1965); «Введение в механику деформируемых тел переменной длины» (1971); «Двохвильові процеси в механічних системах» (1991); «Гіроскопічні системи» (1994); «Аналітична динаміка спадкових систем» (2001, сербською мовою, в співавторстві з почесним академіком АН ВШ України Катіцею Хедріх).

Підготував 27 кандидатів та 5 докторів наук.

У 1975–1985 рр. очолював науково-методичну комісію МВССО УРСР з теоретичної механіки та зональне бюро з теоретичної механіки України і Молдавії. Від Української РСР входив до президії науково-методичної ради Мінвузу СРСР. Брав активну участь у формуванні навчальних планів для технічних спеціальностей з механіки.

Член Національного комітету України з теоретичної та прикладної механіки (з 1996 р.). Почесний член Міжнародної асоціації дослідників стальних канатів.

Член редколегій чотирьох наукових журналів та періодичних збірників.