ВІДКРИТТЯ РОДОВИЩ БІШОФІТУ- НАДІЙНА БАЗА ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ

ВЛАСНОГО ВИРОБНИЦТВА ОКСИДУ МАГНІЮ , МАГНІЄВИХ ПРОДУКТІВ

ТА НИЗКИ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ В УКРАЇНІ.

 

Академік АН ВШУ Заріцький П.В.

 

 При пошуково-розвідувальних роботах на нафту і газ геологи “Полтавнафтогазгеології ” у розрізах нижньопермських відкладів (краматорська світа) виявили поклади калійно-магнієвих солей, що пр отягуються з Полтавської області і в межі Харківської і Чернігівської областей . За даними буріння та геофізичними дослідженнями виділено до чотирьох зон цих солей, які в різних розрізах представлені полігалітом, сильвіном, карналітом і бішофітом . Виявлені закономірності просторового розвитку фацій і потужностей краматорської світи, фізико-хімічні й палеогеографічні умови нагромадження К-Mg солей дали змогу виділити перспективні площі для активізації пошукових і розвідувальних робіт на бішофіт.

 Перспективні ресурси оцінені спеціалістами в 3-4 мільярди кубічних метрів солей. Головним мінералом цих покладів є бішофіт (Mg Cl 2 ∙6 H2O). Він надзвичайно важливий для багатьох галузей господарства і його вимушені завозити з-за кордону. Споживачами магнієвої сировини є хімічна, металургійна (кольорових і чорних металів), будівельна, енергетична , електротехнічна, нафтова, нафтохімічна, суднобудівна, харчова і легка промисловості. У природному вигляді бішофіт застосовують у лікувально - оздоровчих установах і фармакології, для лікування опорно – рухомого апарату та інших захворювань. Технічні умови виготовлення розчину бішофіту розроблені в Інституті основної хімії ( НІОХІМ) у Харкові. Дозвіл на його застосування дало свого часу Міністерство охорони здоров`я СРСР. Природний бішофіт використовують також у виробництві стійких будівельних матеріалів (з утилізацією різних органічних відходів), особливих марок цементу, для вогнестійкої обробки матеріалів (у тому числі залізничних шпал, столярки, будівельної деревини та ін.), для пилоочищення в шахтах і рудниках, виготовлення дефоліантів і речовин для гасіння пожеж, спеціальних бурових і протипожежних розчинів, підживлення тварин тощо.

 Ще в 1992 р. з`ясувалося, що тепер Україна має практично необмежені запаси магнієвої сировини. На одній із площ уже тоді були виконані експериментальні роботи з одержання бішофіту методом підземного розчинення. Тут уперше в світовій практиці з глибини 2000-2500 м одержано високомінералізований розсіл, що містить до 97 % Mg Cl 2 , у якому є також цінні мікроелементи (Br, J, Li, Rb, Cs, Cu, Mn, Ni, Co та ін.). До того ж вміст одного лише Br може забезпечити не тільки потреби всієї України, але і його експорт. Отже, з економічного та екологічного поглядів необхідно налагодити комплексну переробку розчину бішофіту, щоб використати максимальну кількість його складових.

 На жаль, власного виробництва магнієвих продуктів в Україні поки що нема. Потребу в них задовольняють завдяки імпорту з Росії, Туркменістану, Китаю. Півд. Кореї. Один лише приклад. В 90- х роках Україна ввозила щорічно понад 600 тис. т. оксиду магнію для виробництва вогнетривів для металургійної промисловості, десятки тисяч т. хлориду магнію для виробництва будівельних матеріалів, гасіння пожеж у вугільних шахтах, нафтогазовій промисловості та геологорозвідці.

 Росія і тепер є одним із головних експортерів магнієвої сировини в країни СНД. Проте, за оцінками фахівців , потреби країн СНД тільки у вогнетривких матеріалах невпинно зростають і Росія з своїми потужностями уже тепер, а тим паче на перспективу, не може їх задовільнити.

 Тому актуальним є створення в Україні власного виробництва оксиду магнію та інших продуктів із власних же мінеральних ресурсів [7, 9]. Нагромаджений обсяг геологічної та геохімічної інформації, досвід проведення бурових робіт і одержання розчину бішофіту, як стверджують геологи ” Полтавнафтогазгеології”, дають змогу забезпечити високу ефективність і рентабельність підготовки і освоєння запасів такої цінної сировини, як бішофіт Полтавщини.

 Іншими словами, геологи здебільшого свою частку роботи виконали. Черга тепер за технологами, потенційними споживачами та владними інстанціями.

 Наукова секція “Мінеральні ресурси регіону і раціональне їх використання ” Північно-Східного наукового центру НАНУ і МОН України свого часу скоординувала роботу геологів, науковців і технологів, справедливо вважаючи, що вирішення такого важливого завдання можливе лише в рамках комплексної науково- технічної програми, у розробці і реалізації якої братимуть участь всі зацікавлені організації і установи [1-9]. З цією метою з ініціативи очолюваних нами наукової секції та кафедри мінералогії, петрографі та корисних копалин Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна в 1994 р. проведено засідання науково- технічної ради Мінпрому України в державному науково-дослідному і проектному інституті основної хімії у Харкові за широкої участі вчених і технологів із Донецька, Запоріжжя. Калуша, Кривого Рогу, Сімферополя , Полтави та інших міст України.

 Була розроблена і надіслана в Мінпром України державна науково- технічна програма Комплексна переробка джерела магнезіальної сировини для створення виробництва оксиду магнію та інших магнієвих продуктів. Програма передбачала вже на початку промислового освоєння родовищ бішофіту Полтавської області найперспективніші напрями його використання : бальнеологічний- для лікування і профілактики захворювань в екологічно несприятливих районах, лікування і пломбування зубів, дезінтеграція каменів у нирках, лікування гіпертонічної хвороби, суглобів тощо. З багатьох цих напрямів є авторські свідоцтва і пріоритети. Конкретні приклади приведені [10-14].

 Упродовж багатьох років значні дослідження з застосування полтавського бішофіту у медичній практиці виконані в Полтавському регіональному відділенні Української екологічної АН (ПРВ УЕАН). В 1996. проведено республіканську наукову конференцію Полтавський бішофіт у клінічній медицині та ін. Проте, як зазначено в [11] фінансові труднощі змусили фактично припинити подальші роботи в цьому напрямі.

 Правда , в ПРВ УЕАН розпочато вивчення можливостей використання бішофіту в сільському господарстві, особливо в тваринництві і ветеринарії і одержано серйозні результати. Вчені та фахівці Дніпропетровського медичного інституту та Інституту геотехнічної механіки НАН України на базі бішофіту розробили і запропонували препарати для лікування та профілактики багатьох поширених захворювань у промислових та екологічно несприятливих регіонах.

 Після наших публікацій [1-9] про значення відкриття українськими геологами родовищ бішофіту для різних галузей господарства і охорони здоров`я людей високу зацікавленість бішофітом виявили і провідні медичні організації та установи Харкова [7].

 Є також розробки, захищенні авторськими свідоцтвами, з виготовлення складу, що руйнує тверді матеріали (бетон, граніт. мармур) без застосування небезпечних вибухових речовин та багато ін., але все це сьогодні стримується дефіцитом магнію. Потреба в усіх цих матеріалах в разі створення виробництва магнієвих продуктів в Україні сягне сотень тисяч тонн у рік.

 Найбільше оксиду магнію потребує наша металургійна промисловість. Орієнтовно тільки оксиду магнію необхідно в рік понад 800 тис. т., технічного бішофіту – 15-20 тис. т., сульфату магнію – 10 тис. т.

 Усе це зумовлює нагальну потребу організації власного виробництва магнієвих продуктів на основі власної сировинної бази. Прогнозні і частково підтверджені запаси повністю достатні для створення комплексного вітчизняного виробництва оксиду магнію для металургійної промисловості , магнієвих продуктів для десятків інших галузей господарства і медицини.

 Можна виразити впевненість, що виконання цього завдання забезпечить економічну незалежність України від зарубіжного імпорту цієї важливої сировини і можливість одержання гостродефіцитних в Україні магнієвих та інших продуктів [5].

 На жаль, ні в Мінпромі України, ні в металургійному відомстві автори програми не знайшли підтримки, не знайшлося способів для її реалізації і навіть організації початкового етапу робіт з аналізу сировинної бази, визначення запасів, підготовки даних для комплексного техніко-економічної оцінки і розробки кондицій унікального Полтавського родовища бішофіту. З урахуванням характеристики вихідної сировини та її об`ємів можна було б розглянути з використання світового досвіду різні варіанти технічних схем одержання оксиду магнію, магнієвих продуктів та ряду мікроелементів і на цій підставі запропонувати найраціональнішу технологію видобутку та комплексної переробки розчинів Полтавського родовища бішофіту з підготовкою вихідних даних для проектування промислового виробництва. Таке виробництво може бути спроектовано в НІОХІМ у Харкові.

 

Література.

1. Зарицкий П.В. Богатство под… ногами, но чтобы его взять нужны силы и средства. // Время. 1994. №130 (13935).

2. Зарицкий П.В. Недровые богатства региона и проблемы их изучения и рационального использования // Регіональні проблеми природокористування та екології в Україні. Харків, 1994 . – С. 102-103.

3. Зарицкий П.В. Богатство недр Северо-Востока Украины. Возможности и перспективи.// Деловая жизнь. 1995. № 7. – С. 12-13.

4. Зарицкий П.В.         Природные ресурсы Северо-Востока Украины // Управление новаторской деятельностью в регионе. Соц.-методологические аспекты теории и практики на переходном этапе к рынку. Харьков, 1998. – С. 145-150.

5. Зарицкий П.В. Минерально-сырьевые ресурсы – фактор экономической независимости государств. // От Киевской Руси – к цивилизации XXI века. Материалы междунар. науч.-практ. конф. Харьков. 1999. – С. 90-96.

6. Зарицький П.В.        Відкриття родовища бішофітузначний успіх полтавських геологів .// Зб. наук. праць Полтав. держ. пед. ун-ту ім. В. Г. Короленка. Сер. Фіз.-мат.науки. Полтава, 2000. Вип. 1 (19). – С. 198-201.

7. Зарицький П.В.        Родовища бішофіту – реальна база для створення власного виробництва магнієвих продуктів і низки мікроелементів в Україні // Мінералог. зб. Львів: ЛНУ. 2002, № 51. Вип. 2. – С. 3-8. Реф. англ. мовою.

8. Зарицкий П.В. Важное открытие украинских геологов. // Геологічна наука XXI століття: Мат. Всеукр. наук.-практ. конф. Луганськ, 2004. – С. 67-69.

9. Зарицкий П.В.         Полтавский бишофит – база для организации собственного производства магниевых продуктов и ряда малых элементов в Украине. // Сучасні економічні можливості розвитку та реалізації мінерально-сировинної бази України і Росії в умовах глобалізації ринку мінеральної сировини. Зб. наук. праць ІГН НАН України. К., 2005. – С. 114-117.

10. Казаков Ю.М., Чумак І.П., Звягінцева Л.А. та ін. Вплив бішофітотерапії на гемодинамічні показники у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС з синдромом нейроциркуляторної дистонії.//Зб. наук. праць Полтав. держ. пед. ун-ту ім. В.Г.Короленка. Сер. Фіз.-мат. науки. Полтава, 2000. Вип. 1 (19). – С. 209-211.

11. Казаков Ю.М. , Катюхін О.В., Недуєв Ю.М. Інвестиційна принадність та економічна ефективність застосування полтавського бішофіту в лікувальній практиці . // Там само. – С. 201-203.

12. Пелипенко В.П., Лихачов В.Я., Пелипенко О.В. та ін. Використання бішофіту в комплексному лікуванні дегенеративно-дістрофічних коксартрозів.// Там само. – С. 195-198.

13. Скрипніков М.С. , Казаков Ю.М., Катюхін О.В. та ін. Полтавський бішофіт в медицині: дослідження та перспективи. // Там само. –С. 203-207.

14.Шабан С.А., Катюхін О.В. Застосування полтавського бішофіту у кардіологічних хворих . // Там само. – С. 207-209.