Забезпечення доступу до електронних наукових видань через мережу УРАН: перші результати і висновки

 

Максим Стріха,

заступник міністра освіти і науки України,

доктор фізико-математичних наук

 

 

Традиційно гострою проблемою для українських науковців є забезпечення доступу до паперових та електронних наукових видань, різноманітних баз даних. В умовах лавиноподібного зростання кількості наукової інформації лишень доступ до реферативних баз і електронних повнотекстових версій провідних наукових часописів дозволяє дослідникові в режимі реального часу стежити за станом наукового пошуку в його сфері. Сучасний учений, який працює в нормальному університеті (не лише західному, але й східному) вже не мислить своєї роботи без можливості постійного доступу до реферативних баз Web of Science, SCOPUS, чи INSPEC, і без оперативного доступу до повних текстів знайдених через ці бази потрібних йому публікацій на моніторі власного персонального комп’ютера.

На жаль, вже близько 20 років тому, ще за часів СРСР, наші наукові установи й ВНЗ майже перестали через бідність передплачувати західні журнали. А відтак виросло ціле покоління кандидатів наук, значна частина з яких  не тримала в руках жодного свіжого англомовного наукового часопису. Паліативом були хіба що відрядження за кордон, з яких наші науковці верталися спершу з валізами, повними ксерокопій, а потім – із «флешами», заповненими завантаженими в «тамтешніх» бібліотеках статтями. Таке становище з погляду потреб повноцінної інтеграції української науки в світову не можна терпіти далі. Водночас слід усвідомлювати: зараз  передплата окремих паперових примірників наукової періодики для якихось окремих бібліотек вже нічого не вирішить. Потрібна масована передплата інтернет-версій, доступних для всього загалу українських дослідників.

Така передплата зазвичай дорога. Середньостатистичний західний університет витрачає на ці потреби кілька мільйонів доларів річно – що для українського наукового бюджету є вельми значною сумою. А стандартна ціна, за якою пересічний відвідувач мережі може «завантажити» статтю з сайту провідного наукового часопису, складає близько 30 доларів США – сума, вельми відчутна для українського науковця, з огляду на те, що в нормальному режимі таких статей дослідникові потрібно не одну й не дві на тиждень. Не говорю вже про те, що й валютні рахунки, з яких ці кошти можна вільно переказувати, є далеко не в усіх наших професорів і доцентів.

Як було заявлено міністром освіти і науки України професором І.О.Вакарчуком (який є водночас одним з провідних українських фізиків-теоретиків) ще на торішній підсумковій колегії, забезпечення українським науковцям доступу до світових інформаційних наукових ресурсів набуло статусу одного з «наукових» пріоритетів МОН. Відтак протягом літа 2008 року МОН через національну науково-освітню мережу УРАН, яка з лютого 2008 року під’єднана до європейської мережі GEANT2, та за сприяння фірми ABE Marketing (Польща), яка має значний досвід забезпечення електронними ресурсами польських університетів, провело переговори з вісьмома провідними науковими видавництвами світу і отримало пільгову пропозицію доступу до їхніх ресурсів (понад 3000 назв журналів) для всіх наукових установ України, під’єднаних до УРАНу. При цьому всю систему УРАН, яка об’єднує понад наших 60 університетів, фактично погодилися підключити як одну велику установу. Термін тестового доступу до електронних ресурсів становив з 15 вересня 2008 р. до 15 січня 2009 р.

Оскільки кошти на таке підключення в Державному бюджеті 2008 рокі передбачені не були, міністр І.О.Вакарчук звернувся до керівників ВНЗ з проханням надати фінансову підтримку для передплати електронних видань на період тесту. Позитивно на це прохання відгукнулися 15 ВНЗ:

n    Національний університет «Львівська політехніка»

n    Одеський національний політехнічний університет

n    Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

n    Національний авіаційний університет

n    Національний транспортний університет

n    Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка

n    Донецький національний університет

n    Запорізький національний  університет

n    Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

n    Харківський національний університет радіоелектроніки

n    Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

n    Донецький національний технічний університет

n    Південно-український державний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського

n    Київський національний університет технології та дизайну

n    Київський національний університет будівництва і архітектури.

Завдяки фінансовій підтримці названих ВНЗ було забезпечено тестову передплату ресурсів подальших видавництв:

n    Springer/Zentralblat Math (повна колекція журналів за 1997-2008 роки )

n    - Blackwell Publishing / Wiley (1260 журналів за 1997-2008 роки)

n    - Cambridge University Press (колекція журналів STM + HSS за 2008)

n    - Royal Society of Chemistry (колекція журналів за 2000-2008)

n    - Nature Publishing Group (8 журналів за 2008)

n    - Science (журнал Science за 1998-2008)

Окремо завдяки прямим переговорам УРАНу було забезпечено безкоштовний тестовий доступ до ряду інших ресурсів, серед яких варто виокремити  колекцію відомих журналів American Physical Society.

У тестуванні взяли участь 56 ВНЗ та НДІ у 10 містах України, що є абонентами мережі УРАН:

n    Вінницький національний технічний університет

n    Інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка НАНУ

n    Донецький національний університет

n    Донецький національний технічний університет

n    Донецький фізико-технічний інститут ім. О.О. Галкіна НАНУ

n    Національний гірничий університет України, Дніпропетровськ

n    Дніпропетровський регіональний інститут державного управління України

n    Придніпровська державна академія будівництва і архітектури (ПДАБА)

n    Інститут безперервної фахової освіти ПДАБА

n    Придніпровська державна медична академія

n    Запорізький національний технічний університет

n    Запорізька державна інженерна академія

n    Запорізький національний  університет

n    Запорізький державний медичний університет

n    Національний антарктичний науковий центр МОН

n    Державний фонд фундаментальних досліджень

n    Київський національний університет будівництва і архітектури

n    Київський національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова

n    Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"

n    Київський національний економічний університет ім.Вадима Гетьмана

n    Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН та МОН України

n    Національна академія державного управління при Президентові України

n    Національний авіаційний університет

n    Міжнародний науково-технічний університет

n    Національний транспортний університет

n    Київський національний університет технології та дизайну

n    Національний університет "Львівська політехніка"

n    Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

n    Одеська національна морська академія

n    Одеський національний морський університет

n    Одеська національна юридична академія

n    Одеський національний політехнічний університет

n    Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського

n    Полтавський ВІТІ НТУУ "КПІ"

n    Полтавський університет споживчої кооперації України

n    Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка

n    Морський гідрофізичний інститут НАНУ

n    Інститут біології південних морів ім. О.О. Коваленка НАНУ

n    Централізована бібліотечна система для дітей

n    Севастопольський міський гуманітарний університет

n    Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

n    Харківський національний університет радіоелектроніки

n    Харківський національний університет ім.В.Каразіна

n    Харківський національний економічний університет

n    Українська інженерно-педагогічна академія

n    Харківська державна академія культури

n    Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва АМНУ

n    Харківський гуманітарний університет "Народна українська академія"

n    Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН

n    Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди

n    Харківський національний автомобільно-дорожній університет

n    Харківський національний технічний університет сільського господарства

n    Національний фармацевтичний університет України

n    Харківська державна академія дизайну і мистецтв

n    Хмельницький університет управління та права

n    Хмельницький національний університет.

Ще 21 установа долучилася до проекту за власним бажанням вже в ході його реалізації (всі ці установи включені в заявки на придбання ліцензій на 2009 рік разом з абонентами мережі):

n    Донецький університет управління

n    Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

n    Інститут магнетизму НАНУ і МОН

n    Інститут геофізики НАНУ

n    Інститут загальної та неорганічної хімії

n    Інститут біохімії  ім. О.В. Паладіна НАНУ

n    Інститут хімії поверхні НАНУ

n    Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації

n    Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є.Лашкарьова НАНУ

n    Інститут ядерних досліджень НАНУ

n    Інститут фізичної хімії ім. Л. Писаржевського НАНУ

n    Таврійський державний агротехнічний університет

n    Європейський Університет

n    Луганський національний університет ім. Т.Г.Шевченка

n    Сімферопольська філія КНЕУ

n    Таврійський національний університет

n    Сумський державний університет

n    Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І.Вєркіна НАНУ

n    Інститут фізики та електроніки ім. О.Я.Усикова НАНУ

n    Національний Аерокосмічний університет "ХАІ"

n    Черкаський національний університет

Проведене протягом вересня 2008 року – січня 2009 року тестове підключення показало:

·                   високий рівень зацікавленості українських вчених у доступі до повнотекстових версій наукових журналів (про це свідчить експоненціальне зростання числа завантажених статей упродовж тестування, 21 заявка на підключення до сервісу з числа ВНЗ та НДІ, що не є користувачами мережі УРАН);

·                   відносно низьку (порівняно з ціною «прямого завантаження» з інтернету у приблизно 150 грн.) собівартість статей у передплачених ресурсах (3,2-90 грн. за цінами вересня 2008 року за статтю) станом на листопад 2008 року:

 

Статистика
за видавцями

Ціна тесту, грн.

Завантажено статей (PDF+HTML)

Вартість
статті, грн.

Вересень

жовтень

листопад

грудень

Всього за
вересень-
грудень
2008

Blackwell&Willey

236 192

10

877

1042

4158

6087

38,8

Springer + Zentralblatt

95 819

15

1613

5347

22182

29157

3,29

Nature

60 976

16

179

483

немає
даних

678

89,94

Science

23 668

0

75

370

201

646

36,64

AIP/APS

0

12

266

3894

1004

5176

0

 

Користувачами, в яких сервіс доступу до повнотекстових версій наукових публікацій користувався найбільшим попитом, є:

Івано-Франківський університет нафти та газу

Черкаський національний університет

Морський гідрофізичний інститут

Харківський національний університет радіоелектроніки

Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І.Вєркіна

Споживання цільового трафіку серед лідерів та серед інших користувачів за місяцями згідно зі статистикою УРАН подано на діаграмах:

 

 

 

Розподіл користувачів за відомствами подано нижче. Перевага установ МОН пояснюється тим, що установи НАН більшою мірою користуються послугами академічної мережі UARNET.

Аналіз статистики використання зазначених ресурсів дозволяє:

·                   провести порівняльний аналіз зацікавленості ВНЗ та НДІ у передплаті електронних наукових видань у фаховому та кількісному розрізах, що в свою чергу дозволяє сформулювати рекомендації щодо доцільності передплати конкретних ресурсів на 2009 та подальші роки;

·                   провести якісний аналіз та виявити галузі знань, найбільш популярні серед користувачів мережі, що також дозволить зважено та обґрунтовано обирати ресурси для подальшого тестування та річної передплати.

Так, за результатами аналізу статистики використання ресурсів, що надійшла від видавців, найбільш активною аудиторією користувачів в галузевому розрізі виявились вчені, що займаються розробками в галузі хімії, матеріалознавства та медицини (за аналізом статистик Springer та Wiley/Blackwell). Відставання у обсягах використання ресурсів спостерігалося серед фізичних та інженерних спеціальностей.

 

10 найпопулярніших видань Blackwell&Willey:

¨    European Journal of Lipid Science and Technology

¨    European Journal of Organic Chemistry

¨    Angewandte Chemie International Edition

¨    Journal of Inorganic Chemistry

¨    MedChem

¨    Quarterly Journal of the Royal Meteorological Society

¨    Advanced Materials

¨    Chemistry - A European Journal

¨    Journal of Applied Polymer Science

¨    International Journal of RF and Microwave Computer-Aided Engineering 

 

15 найпопулярніших видань видавництва Springer:

¨    Journal of Electronic Materials

¨    Russian Chemical Bulletin

¨    Journal of the American Oil Chemists' Society

¨    World Journal of Surgery

¨    Journal of Materials Science: Materials in Electronics

¨    Intensive Care Medicine

¨    Journal of Materials Science

¨    Psychopharmacology

¨    Journal of Applied Spectroscopy

¨    International Urogynecology Journal

¨    Pediatric Nephrology

¨    European Journal of Pediatrics

¨    Archives of Gynecology and Obstetrics

¨    Catalysis Letters

¨    Pediatric Surgery International

Серед видавництв безумовним лідером попиту за результатами тестового підключення є Springer.

У зверненнях користувачів як найбільш бажані для передплати в майбутньому найчастіше згадувалися:

·                   повнотекстові ресурси:

ScienceDirect (Elsivier), SpringerLink(Springer Verlag), Wiley InterScience (Wiley), ACS (American Chemical Society ), RSC (Royal Society of Chemistry), APS (American physical society),  IOP (Institute of Physics), eLibrary, Электронная библиотека диссертаций (РГБ);

·                    реферативні (бібліографічні) бази даних:

Scopus (Elsivier), Zentralblatt MATH, Web of ScienceCurrent Contents Connect (ISI Web of Knowledge), INSPEC (IET).

За результатами тестування були сформовані цінові пропозиції видавців для мережі УРАН на 2009 рік. Вдалося досягнути суттєвого зниження цін на колекції журналів порівняно зі стандартними (зокрема, й з огляду на відносно невелике використання ресурсів порівняно з аналогічними консорціумами в Європі).

Паралельно визначені  нові ресурси для тестування. Серед них – реферативні бази SCOPUS та INSPEC. МОН планує продовжити і розширити програму доступу до електронних ресурсів у 2009 році, навіть попри брак передбаченого на такі цілі бюджетного фінансування (відповідний бюджетний запит МОН не було враховано в умовах гострої фінансово-економічної кризи). Міністерство очікує, що продовження програми дозволить з часом суттєво збільшити й число публікацій українських учених у міжнародних реферованих виданнях (як це сталося в Росії минулими роками паралельно з розгортанням діяльності консорціуму НИЭКОН, який здійснює аналогічну програму у всеросійському масштабі).

В кожному разі, здійснене тестове підключення засвідчило велику зацікавленість українських науковців до електронних інформаційних ресурсів. Водночас воно продемонструвало необхідність дальшої інформаційної роботи, проведення відповідних навчань і тренінгів, які б дозволили користувачам максимально використати нові інформаційні можливості, які їм надаються.