Швачко С.О.

У ЦАРИНІ НОМІНАТИВНИХ І КОМУНІКАТИВНИХ ОДИНИЦЬ

У лінгвістиці останніх років інтенсивно дискутуються питання мовленнєвих кодів, одиниць і категорій мови в їх психо-когнітивному вимірі «тут і тепер» - живої комунікації (Бацевич, 447). Домінантними на часі є метазнаки: дискурс, текст, комунікація, вербальні та невербальні засоби спілкування. Значущим є осмислення номінативних одиниць (НО) на векторі адресант-адресат, вивчення їх системно-функціонального буття. Семіотичний (знаковий) характер НО є прозорим в їх наповненні, оточенні та функціонуванні. НО включаються в комунікативні одиниці (КО), інтегруються на текстових просторах та препарують прагматичні наміри. Об’єктом статті є дослідження природи НО та КО, предметом – їх спільні та ізоморфні риси в англомовному дискурсі.

«Мова – найбільший духовний скарб, у якому народ виявляє себе творцем, передає нащадкам свій досвід і мудрість, перемоги і славу, культуру і традиції, думи і сподівання. Рідним словом народ збагачує також світову культуру. Слово – наше повнокровне життя, невмируще джерело поступу. З цього невичерпного джерела мовець здобуває не тільки знання про навколишній світ, але й моральні і естетичні оцінки та уподобання народу [3, c.5]. У кожній мові спрацьовує вторинне конструювання на рівні слів, словосполучень та текстів. Вічним двигуном (лат. perpetum mobile)  у мові є словотвір, який діє без перепочинку щохвилини, щосекунди. Двигун словотвору діяв, діє і діятиме повсякчас, поки з’являтимуться нові предмети, народжуватимуться нові слова і мислі [3, 29]. Універсальними для НО різних мов є наявність поверхневої та глибинної структур, а також – поліфункціональність. Вивчення семасіологічних, ономасіологічних, епідигматичних, функціональних аспектів НО сприяє осмисленню і їх онтології. Структурно-семантичне наповнення НО детермінуюється дією лінгвальних та екстралінгвальний факторів. Ця універсальна риса НО представлена девіацією у мовних дискурсах. Основна відміна НО від КО розкривається в опозиції відповідних функцій – називної та комунікативної.

«Слово – основна структурно-семантична структура мови, яке співвідноситься з предметами, явищами дійсності, їхніми ознаками та відношеннями між ними вільно відтворюється у мовленні й служить для побудови висловлювань [6, c.379]. Слова підлягають пролонгації  (а), скороченню (б), компресії (в), лексикалізації та граматикалізації (г), які в результаті зазначених процесів модифікують поверхневу/глибинну структуру, збагачують обсяг мовного словникового корпусу. Стабільними при цьому залишаються словотвірні моделі:

а) Happily enlarge (афіксація); blackboard, timetable (композиція); handicraft, snowman, Ms. Chairman, sportsman (напівсуфіксація);

б) story ← history, fence ← defense, fancy ← fantasy, Mr. ← master, Sir ← senior, on the q.t. ← quiet, emote ← emotional, compete ← competition;

в) know how ← know how to do it, nonce ← then once used words, as ← all so, o’clock ← on clock, a fire ← on fire, brиnch ← breakfast and lunch, smog ← smoke and fog, fruice ← fruits and juice, goodbye ← God be with you.

г) Can-do-people, a-devil-may-care expression, a-tomorrow-die- feeling , God-knows-what-fancy, an-are you-out-of-your-shoes-look, a falls, a works, a boots, a colors, in her teens, different isms.

Морфеми зберігають у вторинному конструюванні свої форми вільними або спрощеними порівняй lovely, friendly, summerlike, hardship (hard-+ -ship < shape), sixteen (six and ten), sixty (six multiplied by ten), booklet (let < little), fashionable. Вторинні конструювання зберігають пам'ять етимологічних витоків, творять стилістичні ефекти [9, c. 20].  Пор.:

“Unmarried?” asked the census taker.

“Oh, dear, no”, replied the prim little lady, blushing.

“I’ve never been married”.

                        ***

Movie –director: Unmarried?

Applicant: Twice.

                                  ***

-         Yes, she’s married to a real-estate agent and a good honest fellow, too.

-         My gracious. Bigamy?

 

 

                         ***

-         What is the plural of man, Willie? Asked the teacher.

-         Men, answered Wille.

-         And the plural of child?

-         Twins was the unexpected reply.

Модифікація НО детермінується чинниками лексичного та граматичного оточення, наприклад: Fall in love – fall out of love; to go in – to go out; to be in – to be out; to go to school – to go to the school; bus school – school bus;  to do on – to do off. nose ring – finger ring; to pause to drink – to pause drinking; to do a room – to make a bed;  to be reluctant – to be unreluctant.

Як видно із прикладів, спільність граматичної конструкції не завжди передбачає реалізацію ідентичних значень. Вагомим є семантичне наповнення лексичних компонентів, наприклад: small beer – слабке пиво, small change – дрібні гроші, small comfort – слаба втіха, small deer – молоде покоління, small hours – години після півночі, small potatoes – щось дрібне незначне, small aleck – самовпевнена людина.

Модифікація слів, технологія їх вторинного утворення одержали більш глибоке осмислення у науковій літературі в силу діючих традицій та методологічних тенденцій. Сьогоденна увага лінгвістів [2, 6, 7, 8] до текстів як об’єктів дослідження, генерувала низку питань стосовно природи КО, їх типології та взаємодії з дискурсивними чинниками (вивчення супертекстового середовища, режиму, модусу та стилю). НО та КО притаманні спільні тенденції буття. Вони відкриті процесам динаміки, змінюваності, пролонгації, скорочення, компресії, варіювання. Зазначені процеси позначені відповідною специфікою, залежністю від лінгвальних та екстралінгвальних факторів. КО підпорядковують собі номінативні одиниці. Семіотичні знаки, якими є НО та КО, інтегруючись, актуалізують комунікативні наміри. Спільною для НО та КО є наявність усних та писемних, первинних та вторинних форм, а також – взаємотрансформація. Девіація текстів збільшується за рахунок дії психо- соціо- лінгво-когнітивних чинників, притаманних КО, вивчення яких є вельми актуальним та перспективним у руслі генологічної проблематики [2, c. 478].  В умовах когнітивно-комунікативних тенденцій сьогоденної наукової парадигми зростає інтерес до текстової лінгвістики та її об’єктів. Фактор антропоцентризму є ведучим на часі, бо немає розуму поза соціумом і немає соціуму поза розуму, немає розуму поза мовленням і немає мовлення поза розумом, немає мовлення поза особистістю,  і немає особистості поза особистістю [7, c. 11]. 

КО можуть розширятися та звужуватися, наприклад:  ‘Lilly used to have a proverb about wishes. How did it go?’ ‘Oh, yes’ ‘If wishes were horses than beggars would ride . Put beggars on horses and then – woe be tide’ (West, 270). Вихідна структура прислів’я If wishes were horses, beggars would ride подається автором у розширеному коментуючому варіанті.

Зазначеним процесам підвладні фразеологічні НО та КО, наприклад:

all cats are alike grey in the night  - when candles are out all cats are grey

 

Be on ones p’s and cs with  - to mind ones pees and cues 

 

Call the tune to pay the piper,  to pay the piper and pay the tune

 

Care killed a/the cat, Care will kill a cat

 

Curses  are like chickens: they always come home to roost

 

Haste makes waste – The less haste the more speed, the more haste the less speed

 

вночі всі коти бурі

 

 

бути обережним уважним

 

 

задавати тон, хазяйнувати

 

 

надмірні турботи хоч кого з ніг звалять

 

дати про себе знати

 

 

Поспіх людям посміх

 

[1, c. 15, 52-53, 77, 79, 91, 165].

 

 

Текстові модифікації детермінуються інтралінгвальними та інтерлінгвальними чинниками. Пор. варіанти коментування об’єктів в одній мові чи за її межами на міжкультурних та міжмовних витоках. Наприклад,  англ. Birds of a feather flock together :: укр. Рибалка рибалку бачить здалека; англ. To kill the bird with one stone :: укр. убити двох зайців. Семантична та прагматична конгруентність може зберігатися при лексичній еквівалентності так і при її відсутності. Наприклад, англ. Add fuel to the fire – укр. Підливати масло в огонь; англ. Add wings to the - укр. Окрилювати; англ. Anything for a quiеt life – укр. чим би дитина не бавилась аби не плакала; англ. Feel the draught – укр. бути в скрутному становищі; англ. Fetch ones salt  укр. заробляти на кусок хліба.

Тематична представленість КО необов’язково відповідає їх рематичному наповненню. Релевантною є дія дискурсивних чинників -  середовища, режиму та стилю. Пор. : англ.

(1) A friend  - a person, whom one likes, respects and meets often.

(2) A friend in need  is a friend indeed.

(3) In every mess I find a friend. In every port a wife.

(4) A friend in power is a friend lost.

(5) A steady patriot of the world alone, the friend of every country but his own.

(6) There is a friend that sticketh closer  than brother.

(7)  They wert my guide, philosopher  and friend.

(8) O friend unseen, unborn, unknown.

Study out my words at night, alone:

Read a poet, I was young.

(9) Give me the arrowed, erect and manly foe;

Firm I can meet perhaps return the blow;

But of all plagues, good Heaven, the wrath can send,

Save me, oh, save me, from the candid friend.

Як ми бачимо, поняття ДРУГ коментується по-різному у прикладах (1-9). За традицією – у (1,2,6,7) гумористично - у (3,4,5), серйозно  - у (8) та з іронією - у (9). Перлокутивні параметри КО детермінуються компетентністю адресанта та адресата, здібністю комунікантів осмислити поверхневі структури [5]. Або:  

(10)   Take care of the pence and the punds will take care of themselves (proverb) – Take care of the sense, and the sounds will take care of themselves (Carrol)

(11) An old friend is better than two new friends (proverb) – better a new friend than an old foe (Spencer).

Приклади (10, 11) свідчать про дієвість креативних факторів, обігрування та курйозів типу: When Im good I am very, very good. When I bad,  I am better (West).

Зміна позиції компонентів є вельми значущим в процесі означення референтів, пор.: People come and go  (Люди народжуються та вмирають) :: Come and go people (випадкові люди); Noses tell (пізнавати по носам) ::  Tell noses! (Порахуйте) :: Tell-tales (побрехеньки):: How do you tell them? (Як ви їх розпізнаєте?) :: All told (всі разом).

 Сучасна лінгвістика пов’язана з методологічним поворотом від класичної парадигми філософії свідомості до посткласичної парадигми філософії комунікації як засобу досягнення порозуміння людей та з використанням природної мови [2, c. 363]. З огляду на це перспективним і актуальним вважаємо вивчення онтології номінативних та комунікативних одиниць, їх універсальних, спільних та відмінних рис.

Список літератури

1.     Баранцев К.Т. Фразеологічний словник англійської мови – К.: Радянська школа, 1951. – 389 с.

2.     Бацевич Ф.С. Проблеми сучасної лінгвістичної генології: спроба аналітичного огляду // Зб. Од слова путь верстаючи й до слова… / Львів:ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 1012 с.

3.     Вихованець І.Р. Таїна слова – Київ: Радянська школа, 1980. – 284 с.

4.     Кияк Т.Р., Науменко А.М., Огуй О.Д. Теорія і практика перекладу: Німецька мова. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 292 с.

5.     Кобякова І.К. Креативне конструювання вторинних утворень в англомовному дискурсі. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 128 с.

6.     Кочерган М.П. Основи зіставного мовознавства. Підручник. – К.: Академія, 2006. – 424 с.

7.     Приходько А.М. концепти і концептуальні системи в когнітивно-дискурсивній лінгвістики. – Запоріжжя: Премєр, 2008. – 332 c.

8.     Чередниченко О.І. Про мову і переклад. – Київ: Либідь, 2007. – 248 с.

9.     Швачко С.О. Навчити вчитися! Посібник. – Вінниця: Нова книга, 2006 . – 136 с.