На початок

Наукова співпраця Україна-НАТО руйнує негативні ідеологічні стереотипи

 

Співпраця України з НАТО, зокрема в науковій сфері, переконує більше за будь-які ідеологічні гасла. Такого висновку дійшли учасники відеомосту "Київ-Брюссель" на тему: "Можливості співпраці для українських науковців за програмою НАТО "Наука заради миру та безпеки", проведеного в УКРІНФОРМі Центром інформації та документації НАТО у Києві.

"Україна долучилася до наукової діяльності Альянсу в 1991 році, і на сьогодні українські експерти та науковці мають керівні ролі у близько 700 заходах", - констатувала на початку зустрічі керівник Центру інформації та документації НАТО в Україні Наталія Немилівська. За її словами, Україна й нині продовжує робити суттєвий внесок у розвиток світової науки, зокрема, на північноатлантичному просторі.

З іншого боку, за словами заступника міністра освіти і науки, академіка АН ВШ  України Максима Стріхи, міжнародне наукове співробітництво країни, в тому числі в рамках програм НАТО, допомагає розвиткові вітчизняної наукової галузі. Особливо це стає відчутним в умовах нинішньої кризи. Як зазначив урядовець, "будь-яке залучення ресурсів в українську науку для нас є критично важливим, так само як важливий і вихід наших вчених на передову лінію світового наукового пошуку". Водночас заступник міністра підкреслив, що Україна "переходить від моделі просто отримання допомоги до моделі партнерства і співпраці, співфінансування проектів". При цьому він зазначив, що в деяких спільних масштабних проектах частка фінансування української сторони є більшою.

Разом з тим, на переконання Максима Стріхи, співпраця України з НАТО в науковій сфері значною мірою розширює доступ учених до світових ресурсів. "На жаль, російськомовність багатьох наших науковців відіграла негативну роль. Вважалося, що, таким чином, відбувався доступ до якихось додаткових ресурсів, але справжнім інструментом для цього є англійська мова. Співробітництво з НАТО дозволяє ці можливості значно розширити", - зауважив заступник міністра. Між тим, він наголосив, що українська наука, незважаючи на потребу в більшій державній підтримці, лишається однією з першорядних на міжнародному рівні.

Як поінформувала під час включення з Брюсселя заступник директора програми "Наука заради миру" Сюзанна Міхаеліс, наразі з Україною опрацьовується кілька цікавих для вченого світу масштабних проектів. Це, зокрема, розробки мультиенергетичного рентгенівського сканера для антитерористичного контролю" (Україна, Франція, США), порівняно дешевого та ефективного генератора рентгенівського випромінювання (Україна, РФ, Нідерланди), броньованих вікон (Україна, Чехія, Словаччина). Наступного місяця розпочнеться регенерація території колишнього військового аеродрому "Прилуки".

Результати відеомосту підтвердили, що обидві сторони зацікавлені в розширенні співпраці в науковій галузі. Це стосується, зокрема, напрямів медицини, політичних наук, сфери державного управління, інформаційних технологій. Водночас, найбільш перспективними вважатиметься внесок у процес забезпечення глобальної безпеки у всіх сферах.

На початок