На початок

Відбулася Звітно-виборна конференція АН вищої школи України

 

 

Попри політичну кризу, наукове життя в України триває. 21 квітня у конференц-залі Національного педагогічного університету ім.М.Драгоманова відбулася чергова звітно-виборча Конференція АН вищої школи України. Порядок денний Конференції включав звіт Президії цієї авторитетної громадської організації провідних університетських науковців, заснованої 1992 року з ініціативи визначного вченого-фізика Віталія Стріхи, за роботу протягом 2004-7 років, затвердження повноважень академіків, обраних відділеннями у 2007 році, вручення академічних Нагород Ярослава Мудрого за 2007 рік, вибори нового складу Президії та КРК Академії. У роботі Конференції взяли участь 76 учених, що представляли провідні університетські центри України та головні наукові школи, які розвиваються у наших ВНЗ.

У змістовній звітній доповіді президент Академії, доктор геолого-мінералогічних наук, професор, лауреат Державної премії України, радник міністра освіти і науки України Микола Дробноход зробив широкий аналіз сучасного стану науки й вищої освіти в державі. Він, зокрема, наголосив: маючи сьогодні 2,7 млн студентів, Україна за цим показником на душу населення вже випереджає Австралію, Ізраїль та Польщу. Але це – оманливе благополуччя, бо про яку якість навчального процесу може йтися, коли в нас на одного викладача припадає аж 34 студенти (при європейському показникові 6), а матеріально-технічна база ВНЗ зношена на 85%! До того ж, лише несповна 5%  і так невеликого державного фінансування наукової сфери скеровується саме на університетську науку.

За таких умов зовсім не дивно, що понад 60% українських ВНЗ сьогодні взагалі не проводять наукової роботи. Президент Академії підтримав позицію Міністерства освіти і науки України, яке взялося до перегляду ліцензій, виданих численним скороспілим “університетам” і “академіям”, явно не забезпеченим належним рівнем професорсько-викладацького складу. Водночас Микола Дробноход наголосив: він рішуче заперечує проти проектів “реформ”, які зводяться до появи кількох “дослідницьких” університетів. На його переконання, наукова робота мусить бути пріоритетом усіх без винятку ВНЗ ІУ рівня акредитації.

Після звітної доповіді відбулася широка дискусія щодо шляхів реформування науки в Україні, визначення основних напрямків роботи Академії на подальший період. В ній взяли участь академіки АН ВШ України  Орест Влох, Петро Кононенко, Богдан Пташник, Віктор Ідзьо, Анатолій Бойко, Валентин Яблонський. У їхніх виступах порушувалися різні теми – від катастрофічного стану з поширенням вірусних захворювань, які становлять реальну загрозу національній безпеці, й до недоречності того, що в Україні досі відзначають День студента в річницю заснування Московського університету, начебто й не було в нас ще в 16-17 століттях Острозької та Києво-Могилянської Академій!

Особливу увагу присутніх привернув виступ визначного українського вченого-ботаніка, академіка НАН України, лауреата Академічної Нагороди Володимира Великого АН ВШ України Костянтина Ситника. Він наголосив: наукова громадськість повинна боротися насамперед за гідну зарплатню для вченого, бодай на рівні 1000$ для професора. І тоді багато проблем української науки, й насамперед – проблема “відпливу мізків” за кордон, відпадуть самі собою. Місію авторитетної громадської АН ВШ України Костянтин Ситник назвав у тому, аби сміливо опонувати владі, закликаючи її до більш раціонального ставлення до науки.

Ця теза знайшла відображення в Резолюції Конференції, де наголошується: “попри окремі позитивні зрушення, минулі роки не стали часом повномасштабного відродження української науки й вищої освіти. Водночас ми переконані: лише на основі потужної національної науки й освіти можливий прорив України до високотехнологічного суспільства з високим рівнем добробуту.

Тому ми закликаємо Президента, Верховну Раду та Уряд України скликання, зробити освіту й науку реальними пріоритетами своєї діяльності. Освіта й наука потребують не лише належного фінансування, але й продуманих реформ, які передбачатимуть посилення демократичних засад їх організації, перехід до фінансування науково-технологічних розробок переважно на основі відкритого конкурсу (з одночасним збереженням базового фінансування для утримання провідних наукових закладів), зближення академічної й університетської науки, дальшу інтеграцію українських учених в міжнародний науковий процес, підвищення соціального статусу викладача та науковця”.

Відбулися вибори нового складу керівництва Академії. Президентом АН ВШ України знову обрано Миколу Дробнохода. Першим віце-президентом став відомий учений-українознавець Петро Кононенко, віце-президентами – математик Ніна Вірченко, металург Юрій Пройдак, економіст Антон Філіпенко та мовознавець Олександр Чередниченко. Головним ученим секретарем на новий термін переобрано біолога Володимира Чопика.

Нарешті, приємним штрихом, який свідчить, що українська влада таки починає потроху прислухатися й до голосу громадськості, стало вручення провідним ученим Академії за їхні науково-педагогічні досягнення нагород Міністерства освіти і науки України. Нагрудним знаком “За наукові досягнення” наказом міністра Станіслава Ніколаєнка на подання Академії вдостоєно відомих організаторів науки, ректорів Національної металургійної академії в Дніпропетровську Олександра Величка та Національного лінгвістичного університету в Києві Галіка Артемчука. Нагрудним знаком “Петро Могила” вшановано металурга Валентина Данченка, який очолює одне з найпотужніших відділень Академії, аграрія Валентина Яблонського, який проводить велику громадську роботу, та математика Ніну Вірченко, людину легендарної долі, яка, пройшовши в юності сталінські концтабори, не лише зуміла сягнути наукових вершин, але й зробила неоціненний внесок у повернення наукової спадщини репресованого українського математика Михайла Кравчука. Почесними грамотами МОН відзначено академіків Олександра Наконечного, Миколу Роженка, Максима Стріху, Олексія Тишка, Олександра Чередниченка, Володимира Чопика.

27 листопада цього року АН вищої школи України відзначить своє 15-річчя. За цей час в її історії були й злети, й кризи. Але сьогодні ця авторитетна громадська організація без залучення жодної копійки бюджетних коштів проводить щорічні Академічні читання пам’яті свого засновника професора Віталія Стріхи, які стали одним з помітних форумів університетської науки, регулярно видає “Наукові записки” і щоквартальник “Освіта і управління”, підтримує сайт anvsu.org.ua , який містить багато потрібної інформації про українську науку й українських учених, а головне – обстоює перед державною владою значущість проблем освіти й науки, без вирішення яких неможливий дальший поступ України в бік провідних держав світу.

 

На початок